Здоров'я А-Я

Щодня медичні працівники піддаються впливу багатьох стресових чинників, які можуть негативно вплинути на їхнє фізичне здоров'я,  психологічне благополуччя  й емоційний комфорт, та як результат – призвести до синдрому емоційного вигорання. Це є вкрай небезпечним й часто вимагає втручання з боку кваліфікованих спеціалістів — медичних фахівців та психологів.

Що ж це за стан? 

Емоційне вигорання — це стан емоційного та фізичного виснаження, спричинений надмірним і тривалим стресом та порушує психологічне благополуччя особи. 

Чому так відбувається? Медичні працівники працюють із людьми в різних складних  ситуаціях, постійно швидко аналізують великий обсяг інформації, невідкладно приймають рішення, налагоджують контакти,  встановлюють підхід до пацієнтів та їхніх близьких.  У медичних працівників часто насичений робочий графік, систематичне протистояння   стресовим ситуаціями, що вимагають невідкладного прийняття рішень і від яких залежить життя людини. На жаль, медичні працівники також стикаються з необхідністю повідомити пацієнту невтішний діагноз, з втратами пацієнтів, та повідомляють про втрату родинам.

Високе робоче навантаження, конфліктні та стресові ситуації на робочому місці, сувора регламентація роботи, вкладання в неї особистих емоційних ресурсів при недостатньому визнанні та завищені очікування колег/близьких/пацієнтів - це чинники виникнення синдрому емоційного вигорання.

Передвісники емоційного вигорання 

Медичний працівник починає переносити роботу в особисте життя, вживати професійну термінологію в повсякденному спілкуванні, цікавитись станом пацієнта в позаробочий/вихідний час, бажання проводити більше часу на роботі. В результаті медичний фахівець відчуває постійну втому, надмірну тривожність, відсутність професійної мотивації та задоволеності роботою, зниження концентрації уваги, головні болі, надмірну сонливість, соматичні розлади, можлива також поява шкідливих звичок. 

Супутньо з емоційним вигоранням, або ж і незалежно від нього, в процесі фахового становлення може формуватись професійна деформація — тенденція розглядати світ крізь призму професійного досвіду, а не з більш збалансованої та виваженої точки зору. В обох випадках страждають не лише люди з цими станами, а і їхні близькі.

Що ж робити, щоб покращити свій стан?

1. Слідкувати за графіком роботи. Варто утримуватися від  надмірних навантажень й слідкувати за гігієною праці, пам'ятати про  час на відпочинок, настільки, наскільки це можливо.
2. Дотримуватися гігієни праці.
3. Проводити достатню кількість часу з близькими.
4. Ходити у відпустку.
5. Дбати про дозвілля, інтереси у вільний від роботи час, хобі.
6. Дотримуватися правил здорового харчування та фізичної активності.
7. Давати собі час для саморозвитку й самопізнання.
8. Дотримуватись порад та рекомендацій http://www.emro.who.int/mhps/frontline_worker.html https://apps.who.int/iris/handle/10665/331739  https://www.mh4u.in.ua/wp-content/uploads/2020/06/praczivnykam-medychnyh-zakladiv-rekomendacziyi-pidtrymky-psyhichnogo-zdorovya-covid-19-mh4u.pdf

Пацієнтам важливо пам’ятати, що головне завдання медичного працівника — надати якісні послуги в сфері охорони здоров'я. Сьогодні, коли вся медична система стикнулася з викликами пандемії COVID-19, і на медичних працівників покладено надзвичайно велике  навантаження, ми маємо підтримувати їх, спілкуватися без тиску і агресії, а також з повагою ставитися до такої надскладної праці. Пам'ятайте про це, адже саме медичні працівники – це наш форпост у боротьбі з COVID-19.