Йодна профілактика у разі радіаційної аварії. Пам’ятка для лікарів

У разі аварії на ядерних установках атомних станцій може відбутися викид радіоізотопів йоду. Їхня небезпека в тому, що вони легко і швидко поглинаються щитоподібною залозою (особливо у дітей) і можуть призвести до її захворювань. Водночас такі ризики значно нижчі для людей, старших 40 років. 

Як запобігти негативному впливу радіоізотопів йоду на організм людини?

Запобігти негативному впливу радіаційної аварії можна завдяки проведенню йодної профілактики – запобіганню опроміненню щитоподібної залози із застосуванням препаратів стабільного йоду. Вони допомагають заблокувати поглинання радіоактивного йоду.

При вчасному призначенні тільки йодної профілактики або застосуванні її в комплексі з іншими заходами протирадіаційного захисту ризик ураження щитоподібної залози значно знижується.

Якими препаратами проводять йодну профілактику? 

Для йодної профілактики застосовують калій йодид у таблетованій формі.

Використання спиртового розчину йоду для зовнішнього використання та розчину Люголя для аварійної йодної профілактики неефективне і категорично неприпустиме. 

Яким є дозування препаратів стабільного йоду для йодної профілактики?

Калій йодид приймають після їжі. Однократне дозування для дорослої людини (до 40 років) становить 125 мг (100 мг йоду). Доза для дітей залежить від віку:

• діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) – 16 мг, 
• діти від 1 місяця до 3 років – 32 мг, 
• діти від 3 до 12 років – 62,5 мг, 
• діти старше 12 років – 125 мг.

Зазвичай достатньо одноразового прийому препаратів стабільного йоду.

Людям старшим за 40 років калій йод не призначають. 

Якими є ризики проведення йодної профілактики?

Ризик серйозних побічних ефектів у дітей від одноразового прийому калію йодиду у правильному дозуванні оцінюється як 1 випадок на 10 млн дітей (досвід проведення йодної профілактики в Польщі після аварії на ЧАЕС).

Тимчасова блокада функції щитоподібної залози та одноразове введення йодовмісних препаратів практично не позначається на стані здоров'я дітей та дорослих. Тривала блокада функції щитоподібної залози після багаторазового прийому великих дозувань йодовмісних препаратів збільшує ризик гіпотиреозу. При призначенні великих доз йодовмісних препаратів крім негативних ефектів, пов'язаних з блокадою функції щитоподібної залози, можлива побічна токсична дія йоду. Такі ж наслідки може мати застосування інших препаратів йоду, які не можна використовувати для йодної профілактики при аваріях на атомних електростанціях.

Протипоказання* (у тому числі відносні) до прийому препаратів стабільного йоду:

• наявність (у том числі і в анамнезі) захворювань щитоподібної залози, зокрема гіпертиреозу різної природи;
• підвищена чутливість до йоду;
• герпетиформний дерматит Дюринга;
• гіпокомплементемічний васкуліт;
• геморагічний діатез;
• кропив’янка, туберкульоз легень, нефрит, нефроз, піодермія.

* протипоказання до йодної профілактики визначає лікар у кожному окремому випадку

В які терміни потрібно проводити йодну профілактику?

Оптимальний ефект йодної профілактики досягається при завчасному (превентивному) прийомі препарату за 6 і менше годин до надходження радіоактивної хмари. Прийом препарату залишається ефективним одночасно з надходженням «хмари» та через 6 годин після. Не рекомендуємо прийом препарату через 24 годин після надходження хмари.

Йодну профілактику розпочинають тільки після офіційного оповіщення про загрозу викиду та необхідність її проведення! Таке оповіщення проводиться  місцевими  органами виконавчої влади всіма  доступними  засобами масової інформації.

Проте важливо заздалегідь відпрацювати конкретні інструкції з профілактичного застосування препаратів стабільного йоду, щоб уникнути стресу та соціальної паніки. Рекомендується також проводити періодичні навчальні тренування в лікарнях та просвітницькі заходи серед населення.

Йодопрофілактика не застосовується при використанні ядерної зброї.