Все що треба знати про гормони: які є, як діють і коли треба звернутись до лікаря

Гормони — це речовини, що виділяються в ендокринній залозі чи іншому органі із ендокринною функцію, наприклад, жировій тканині, а діють по всьому організму. Розповідаємо докладно, як діють та взаємодіють гормони і коли варто звернутися до лікаря.

Щоби клітина «зрозуміла» сигнал від гормону, на її поверхні чи в ядрі має бути відповідний рецептор — молекула, до якої гормон може приєднатися. Рецептор запускає в середині клітини сигнальний каскад, який визначає її реакцію. Це може бути ативація чи замовкання певних генів, розщеплення жирів або активне поглинання глюкози чи амінокислот, поділ клітини чи збільшення об’єму, або утворення чи виділення клітиною інших гормонів.

Якщо гормону забагато чи замало або рецептори його не сприймають, то говорять про гормональні порушення. Можна мати, наприклад, нормальний рівень гормону росту, але неробочі рецептори і, як наслідок — непропорційний розвиток.

Гормони визначають ріст та розвиток, обмін речовин, стан статевої системи і розмноження, водно-сольовий баланс, реакцію на стрес. настрій та інші речі. Є пептидні гормони — вони утворені із ланцюгів амінокислот, є стероїдні гормони, які походять від холестерину, та гормони-похідні амінокислот.

Як працює ендокринна система

Ендокринна система підтримує так звану динамічну рівновагу в тілі — гомеостаз. Визначення принципу гомеостазу та нейро-гуморальної (нейро-гормональної) регуляції дало в 1940-х поштовх розвитку кібернетики. Річ у тім, що ендокринна система працює за принципом зворотного зв’язку, який у кібернетиці і використали:

• Є  датчик (найчастіше це відділ мозку гіпоталамус). Він реєструє значення показника (наприклад, рівня гормону тироксину).
• Уявімо, рівень недостатній. Тоді гіпоталамус запускає сигнал “цей показник слід виправити”. І гіпофіз — інший відділ мозку, підпорядкований гіпоталамусу, — виділяє тиреотропний гормон (ТТГ).
• Його сприймає щитоподібна залоза і реагує утворенням та виділенням більшої кількості тироксину.
• Тоді гіпоталамусу реєструє новий сигнал “рівень достатній” і припиняє виділяти ТТГ.

При низці гормональних порушень ця петля зворотного зв’язку порушується. Наприклад, щитоподібна залоза не здатна утворити стільки гормону, скільки треба, або навпаки, невпинно виділяє зайві гормони. Чому ми розповідаємо про кібернетику? Щоб ви збагнули, що гормони гіпофізу в багатьох випадках хороший індикатор решти гормональних показників. Не треба йти здавати “гормональну панель” — лікар передусім аналізує ваш стан і призначає аналіз “тропних” гормонів чи кінцевих показників (як-то рівня цукру).

Головними ендокринними залозами є гіпофіз, гіпоталамус, епіфіз, щитоподібна, паращитоподібна, підшлункова залози, яєчники та яєчка і наднирники. Крім них, гормони виділяють жирова (адипозна) тканина, шлунково-кишковий тракт і нирки.

Головними регуляторами є гіпоталамус та гіпофіз. Вони виділяють як тропні (стимулюючі) так і ефекторні гормони, які діють безпосередньо на тканини. Гіпофіз — це відділ мозку завбільшки з горошину. Його передня частина — аденогіпофіз — виділяє гормони у відповідь на сигнали гіпоталамусу та контролює рівень інших гормонів.

На роботу ендокринної системи впливає вік, прийом лікарських препаратів, хвороби, в тому числі аутоімунні, травми, раціон, спосіб життя, гормони чи подібні до них речовини, що потрапляють ззовні, та генетика.

Як дбати про гормональне здоров’я?

Не обов’язково здавати гормональну панель, щоб бути певними, що все гаразд. Слід уважно ставитись до свого стану і вчасно звернутися до лікаря — після огляду він скаже, який само аналіз слід здати.

Загальні поради досить універсальні. Про що би не йшлося, слід правильно харчуватися і бути фізично активними.

• Дотримуйтеся здорового режиму сну. Бажано спати не менше 7 годин.  Люди, яким хронічно бракує сну, більш схильні до тривожності, переїдання, зростають ризики діабету другого типу чи порушеня біоритмів.
• Їжте якомога менше цукрів та білого борошна. Каші та цільнозерновий хліб значно кращі джерела вуглеводів. Вони стануть на заваді розвитку діабету.
• Не треба постійно перекусувати і боятися “падіння глюкози”, якщо тільки у вас не діабет. Робіть достатні перерви між прийомами їжі — так клітини не втрачатимуть чутливість до інсуліну.
• Споживайте достатню кількість йоду. Без йоду щитоподібна залоза не може утворювати тиреоїдні гормони. Денна потреба йоду —  до 150 мг. Це важко порахувати — просто користуйтеся йодованою сіллю (її слід додавати в холодні страви) та їжте морську капусту.
• Пильнуйте індекс маси тіла та об’єм талії. Ці показники ви можете дізнатися в сімейного лікаря, якщо вдома постійно забуваєте це зробити. Саме вага і співвідношення талії і стегон є хорошими індикаторами ризику гормональних порушень та серцево-судинних хвороб.
• Знайте про існування гормональної терапії та застосування гормональних контрацептивів з терапевтичною метою. Але в жодному разі не займайтеся самолікуванням.
• Будьте фізично активними. Це відволікає нас, завдяки цьому ми заспокоюємося,  витрачаємо калорії, знижуємо рівень цукру та вагу, а отже, захищаємо тіло від утворення “зайвих” естрогенів жиром.
• Киньте курити. Куріння може впливати на рівень гормонів щитоподібної залози. https://bit.ly/2IaRrB6
• Для жінок критично якомога менше споживати алкоголь, адже він впливає на обмін естрогену і таким чином підвищує ймовірність розвитку гормон-залежних пухлин.
• Не користуйтеся пластиком, що містить фталати: це пластик типів 3, 6 та 7. Не нагрівайте їжу в пластикових контейнерах і не наливайте в пластик гаряче. Фталати втручаються в роботу статевих гормонів. https://bit.ly/2Iq7JW6

Які є гормони і як вони діють?

Гіпофіз виділяє гонадотропіни (тобто вони діють на статеві органи):  лютеїнізуючий гормон (ЛГ) та фолікулустимулючий гормон (ФСГ).

ФСГ стимулює утворення естрогену яєчниками і тестостерону яєчками, визрівання фолікулу з яйцеклітиною та сперматогенез. Лютеїнізуючий гормон (ЛГ) відповідає за овуляцію та формування жовтого тіла в яєчниках, та синтез тестостерону клітинами Лейдіга в яєчках.

Пролактин 

Виділяється гіпофізом. Це гормон другої (лютеїнової) фази менструального циклу та вагітності викликає збільшення молочних залоз, посилену абсорбцію (всмоктування) поживних речовин в кишківнику. Під час вагітності пролактин стимулює збільшення грудних залоз. Саме  із дією пролактину пов’язують період заспокоєння після оргазму і в жінок, і в чоловіків. https://www.nature.com/articles/3900823  

Тестостерон

Тестостерон — це головний чоловічий статевий гормон, але в жінок він також утворюється,  але в наднирниках. У чоловіків він утворюється в яєчках і забезпечує появу вторинних статевих ознак, відносно легкий набір м’язової ваги, накопичення кальцію кістками, утворення колагену в шкірі і підтримку її пружності, прискорений транзит кишківника, інтенсивний обмін речовин та лібідо. Пік тестостерону припадає на 19-20 років, після його рівень починає зменшуватися.  У шкірі тестостерон стає дигідротестростероном — більш активним гормоном, який в деяких чоловіків зумовлює раннє облисіння.

Колоти собі тестостерон і наростити м’язи та чоловічу силу - погана ідея. Є дані, що введення тестостерону збільшує ризик серцево-судинних хвороб та порушення дихання уві сні. Наразі замісна терапія тестостероном показана передусім чоловікам із гіпогонадизмом — недостатньою активністю яєчок. https://bit.ly/2X3q3bk, https://wb.md/2DuFIbo, https://mayocl.in/2Fx8Wa6, https://bit.ly/2pjJmgZ

У жировій тканині на животі тестостерон стає жіночим гормоном естрогеном. Найкращі засоби для підтримки здорового рівня тестостерону — це схуднення, силові вправи, достатній сон, управління стресом, та екстремальні пригоди, як-то стрибки із парашутом.

Естрогени

Естрогени утворюють передусім  яєчники у відповідь на дію ФСГ. Естрогени підтримують розвиток жіночої статури, вторинних статевих ознак, їхній рівень підвищується в першій фазі менструального циклу та особливо під час вагітності. Естрогени  допомагають підтримувати м’язову масу, сприяють виживанню волосяних фолікулів та утворенню колагену в шкірі. До естрогенів чутлива жирова тканина, тому в жінок підшкірні жирові запаси відкладаються передусім на стегнах, а не на животі. Це добре, бо такий жир “безпечний” для серцево-судинної системи, на відміну від жиру на животі. https://bit.ly/2WYV8wU

Жінкам в менопаузі, або жінкам із гіпогонадизмом (недостатньою активністю яєчників, або тим, хто переніс операції) можуть прописати гормональну терапію, щоб запобігти остеопорозу чи дискомфорту.

На основі естрогенів створено низку гормональних контрацептивів. Їх призначають не лише з метою запобігання вагітності, а й в низці медичних станів, наприклад, при сильному передменструальному синдромі чи ендометріозі. Призначати контрацептиви маж лікар. https://bit.ly/2JCnM0w

Алкоголь частково запобігає руйнації естрогенів, тому споживання жінками алкоголю є одним із факторів ризику раку грудних залоз — що більше гормону, то більший ризик, що гормон-чутливі клітини вийдуть з-під контролю. https://ctcaho.pe/2Z3u0Pj

Прогестерон

Це гормон другої фази менструального циклу та вагітності. Його виділяє жовте тіло у відповідь на дію лютеїнізуючого гормону, а на середніх термінах вагітності — плацента. Він потрібен для підготовки матки до імплантації (вживлення) ембріону, підтримки вагітності та розвитку плаценти. Саме із прогестероном пов’язують прагнення солодкого чи солоного і набір ваги та набряки в другу половину менструального циклу чи на ранній стадії вагітності. Через нього в тілі можливі набряки, затримка води, сповільнений рух кишківника і, як наслідок, добре засвоєння нутрієнтів, закрепи і набір ваги.

Порушення утворення прогестерону можуть супроводжувати нерегулярні та болісні місячні, викидні чи синдром полікистозних яєчників.

Є контрацептиви на основі самого лише прогестерону —вони вважаються безпечними навіть для жінок, старших за 35 і які курять. Але їх слід дуже уважно приймати.

Соматотропін - гормон росту

Він виділяється в гіпофізі і діє на низку типів клітин. Наприклад, соматотропін впливає безпосередньо на зони росту кісток і змушує клітини ділитися. Стимулами для виділення соматотропіну є фізичні навантаження, голодування та сон. Те, що діти ростуть уві сні, — не міф. Соматотропний гормон виділяється під час фази глибокого сну.
Бувають і порушення: наприклад, аденома гіпофізу (доброякісне збільшення) може проявлятися як акромегалія: гормон росту утворюється і в дорослому віці. “Найнекрасивіша жінка в світі”  — колись красива Мері Елл Біван мала актромегалію.

Кістки уже не можуть рости в них закриті зони росту. Зате реагують хрящі вух, носу, можливе розростання надбрівних дуг.  Якщо бракує гормону росту, то розвивається пропорційний дварфізм — людина нормально розвинена, але дуже маленька. Якщо дефектний рецептор гормону росту, то скільки б його не було, кістки не можуть рости у відповідь на його сигнал —  і розвивається непропорційний дварфізм, із нормальним тулубом і головою, але короткими кінцівками. Надлишок гормону росту в юному віці проявляється як гігантизм — дуже високий зріст.

Деякі тренери радять приймати гормон росту для схуднення і збільшення м'язової маси. Здоровим людям, в яких немає патологічної недостатності цього гормону чи не було видалення гіпофізу, немає потреби колоти цей гормон — можливі побічні ефекти, як-то діабет чи збільшення грудних залоз в чоловіків. https://mayocl.in/2OZdPkM

Соматостатин

Це гормон підшлункової залози. Його дія протилежна соматотропіну.

Тиреотропний гормон (ТТГ)

Він стимулює щитоподібну залозу утворювати тиреоїдні гормони. Рівень ТТГ зростає, якщо щитоподібна залоза не порається і не утворює достатню кількість гормонів або в разі порушення роботи самого гіпофізу. Дослідження роботи щитоподібної залози, зазвичай, починається з огляду пацієнта та аналізу рівня ТТГ, а не всіх гормонів та антитіл до клітин чи рецепторів.

Тироксин та трийодтиронін

Ці гормони утворює щитоподібна залоза у відповідь на дію ТТГ. Для їх синтезу потрібна амінокислота тирозин, йод, та сигнал у вигляді ТТГ. Тироксин — головний тиреоїдний гормон. Більшість клітин мають рецептори до тиреоїдних гормонів.  Брак тиреоїдних гормонів проявляється як комбінація якихось із перелічених симптомів: слабкість, набір ваги або проблеми із її скиданням, сухе жорстке волосся, втрата волосся, непереносимість холоду, біль в м’язах, закрепи, депресивний стан, дратівливість, порушення менструального циклу чи втрата лібідо. Брак гормонів щитоподібної залози в дітей проявляється як затримка розумового розвитку (кретинизм).  Недостатність може бути наслідком браку йоду в раціоні. В такому разі залоза збільшується. Або ж руйнацією щитовидної залози внаслідок аутоімунної хвороби.

В Україні брак гормонів щитоподібної залози трапляється частіше за надлишок. Тим не менш, варто знати симптоми гіпертиреозу: знервованість та роздратованість, непереносимість спеки і пітливість, тремтіння, втрата ваги або нездатність її набрати, підвищена активність кишківника, набряклість щитовидної залози, тахікардія (часте серцебиття), порушення менструацій, тонка, тендітна і волога шкіра та нерівномірний ріст волосся, порушення сну. Надлишок тироксину може виникати внаслідок запалення залози або якщо з’являються власні антитіла до рецептору ТТН, які імітують дію гормону на рецептор і змушують залозу виділяти гормони.

Важливо споживати достатню кількість йоду (близько 150 мг/добу) та звертатися до лікаря в разі підозри порушення роботи залози чи заради профілактики. Не кваптеся здавати пакет аналізів.

Адренокортикотропний гормон

Ще один гормон гіпофізу. Він стимулює виділення наднирниками кортизолу.

Кортизол

Відомий під брендом “гормон стресу”, але в його функції входить ранкове пробудження, підвищення рівня цукру в крові, утворення глюкози з амінокислот (цей процес називається глюконеогенез), розщеплення жирів і підвищення рівня тригліцеридів в крові, затримка іонів і води в тілі, та пригнічення запалення. Останнє і зумовлює використання протизапальних стероїдних препаратів. https://bit.ly/2G1PhA9

Щоранку в нас виділяється кортизол, і згодом його вміст в крові зменшується. У “жайворонків” він виділяється рано і стрімко, у “сов” — пізніше і поступово. Вигорання або адреналове виснаження може проявлятися як відсутність ранкового піку кортизолу —  “ніколи немає сил встати”.

Ось кілька цікавих фактів про кортизол:

Він накопичується у волоссі.
Кажуть, що в разі стресу слід плакати або тренуватися “до сьомого поту”, бо з потом і сльозами виводиться кортизол. Він справді виходить із цими рідинами — пропорційно до вмісту в крові, але ще дуже багато лишається. Так само кортизол можна знайти і в слині. Щоби кортизол перестав діяти, його має знешкодити печінка - час напівжиття кортизолу 66 хвилин, а в разі дуже високого рівня - 2 години. https://bit.ly/2v20cod Можете не плакати і не пітніти при стресі —  достатньо просто заспокоїтися чи відволіктися.

Стрес, що ми пережили, не “триває кілька років”, як можна прочитати в інтернеті. Але хронічний стрес справді має серйозні наслідки: пригнічення деяких ланок імунної системи, накопичення жиру на животі (абдомінальне ожиріння), гірше засвоєння нутрієнтів в кишківнику. Сильний стрес матері під час вагітності — війна, стихійне лихо, смерть близької людини — впливає на здоров’я та розумові здібності дитини і навіть онуків. Високі дози кортизолу буквально лишають свій слід  на активності низки генів — це явище називається епігенетичне успадкування.

Патологічно висока, не пов’язана зі стресом кількість кортикотропного гормону проявляється як синдром Іценка-Кушинга, коли наднирники виділяють забагато кортизолу: виникає абдомінальне ожиріння, місяцеподібне обличчя і візуально коротка шия, фізична втомлюваність, стриї на шкірі. Часто синдром Іценка-Кушинга має субклінічну картину. Можуть бути і інші причини  цього синдрому.

Антидиуретичний гормон (АДГ)

Виділяється в гіпофізі. Він змушує ниркові канальці активніше поглинати воду (цей процес називається реабсорбція). АДГ виділяється, коли ми відчуваємо спрагу, у нас впав тиск чи відбулася втрата крові. Алкоголь та в меншій мірі кава блокують дію АДГ, тому нирки виводять більше рідини, ніж треба. Це проявляється, як зневоднення та пошук вбиральні.

Альдостерон

Це ще один гормон, що регулює водно-сольовий обмін. Він відноситься до групи мінералокортикоїдів і виділяють його наднирники. Він змушує ниркові канальці та кишківник вбирати воду та іони натрію та виводити калій.

Окситоцин

Відомий під брендом “гормон любові”, але це хибна назва. У ролі гормону окситоцин задіяний, радше, в наслідках любові, а саме у скороченні гладенької мускулатори матки під час оргазму та пологів, виділенні молока під час лактації. У якості нейромедіатору окситоцин може брати участь у відчутті спорідненості та близькості, але не закоханості.

Мелатонін

Епіфіз (шишкоподібна залоза) виділяє мелатонін, “гормон сну” — він проникає в спинномозкову рідину, а звідти в кров. Мелатонін  залучений в роботу статевих залоз, циркадні ритми (чергування сну/бадьорості упродовж дня) та протизапальну, антиоксидантну і ангіопротекторну роль. https://bit.ly/2G4GTA0. Синє світло екранів ґадждетів і телевізору, вуличне світло стає на заваді виділенню мелатоніну. Вночі потрібна темрява.

Кальцитонін

Гормон щитоподібної залози, який зменшує рівень кальцію в крові і сприяє відкладанню кальцію в кістках.

Паратиреоїдний гормон

Паращитоподібна залоза виділяє паратиреоїдний гормон, коли рівень кальцію в крові стає занизьким і його треба підняти. Завдяки цьому гормону кістки активно віддають кальцій в кровотік, а нирки і кишківник його не випускають із тіла. Надлишок паратгормону проявляється як судоми. Якщо ви не споживаєте достатню кількість багатих на біодоступний кальцій продуктів, його рівень в крові буде сталим завдяки дії паратгормону, але в кістки поступово втрачатимуть кальцій. https://bit.ly/2GDkltI

Кальцітріол

Ще один гормон, залучений в обмін кальцію, це активна форма вітаміну D або 25-гідрокси-вітамін D. Ця активна форма утворюється в нирках під дією паратгормону. Він забезпечує поглинання кальцію в кишківнику. При порушенні роботи нирок активна форма вітаміну D не утворюється, навіть якщо його попередник (вітамін D2, наприклад) є в достатній кількості. У такому випадку кальцій не засвоюється, і кістки його втрачають.

Інсулін

Цей гормон знижує концентрацію глюкози в крові. Його виділяють бета-клітини підшлункової залози. Підшлункова  цікавий орган, адже вона об’єднує і екзокринну функцію — виділення підшлункового соку, і ендокринну — виділення гормонів.

Рівень глюкози має бути сталим, а якщо її стає забагато, то вона  має перетворитися на жир і відкластися під шкірою. Інсулін активує ферменти, що перетворюють глюкозу на глікоген — запасний формат глюкози, який відкладається в печінці та м’язах. Печінка запасає обмежену кількість глікогену, і тому, якщо ми переїдаємо вуглеводів, особливо їжі із високим глікемічним індексом на наванаженням, то зайва глюкоза перетворюється на жир і відкладається.

Інсулін допомагає м’язам поглинати глюкозу та амінокислоти. Тому після тренування радять їсти не просто білкову  їжу, а й трохи вуглеводів. Втім, коли м’язи активно тренуються, вони поглинають глюкозу і без інсуліну.

Маніпуляції із відкладання глікогену знайомі бігунам — це “глікогенова суперкомпенсація”. Коли спершу виснажують запаси глікогену тренуваннями та дієтою, а потім починають їсти багато вуглеводів. В такому разі ферменти особливо чутливо реагують на інсулін, і запасають більше глікогену, ніж зазвичай.

Цукровому діабету, зазвичай, передує стан нечутливості до інсуліну. Згадайте про гормони та рецептори — може бути гормон, але клітина на нього не реагуватиме. Якщо людина має зайву вагу, абдомінальне ожиріння, часто перекусує солодким, фізично неактивна, то може розвинутися стійкість (резистентність) тканин до інсуліну. Рівень глюкози буде постійно високим, і гіпоталамус і підшлункова прагнутимуть його понизити за рахунок виділення все більшої і більшої кількості інсуліну. Але петля зворотного зв’язку не спрацьовує. Згодом може розвинутися діабет другого типу — хронічне захворювання, коли організм не здатен утворювати достатню кількість інсуліну.

Цукровий діабет небезпечний ускладненнями: пошкодженням судин, нервів, сітківки очей, хворобою нирок, порушеним рівнем тригліцеридів, ризиком деменції.

Найкращими запобіжниками діабету чи переддіабету є фізична активність, відсутність перекусів солодощами, збалансоване харчування, здорова мікрофлора кишківника — для цього не конче пити пробіотики, достатньо їсти багаті на клітковину овочі і крупи, та вчасний огляд в лікаря. Не обов’язково робити тести на інсулінорезистентність — ви можете просто перевірити рівень цукру натщесерце.

Адипонектин

Це гормон жирової тканини, який допомагає боротися із резистентністю до інсуліну. Коли в нас мало жиру на животі, всім адипоцитам (жировим тканинам) вистачає кровопостачання. Вони здорові та виділяють адипонектин — гормон, що збільшує чутливість тканин до інсуліну. Завдяки йому зменшується ризик захворіти на діабет. Крім цього, адипонектин захищає судини і серце та зменшує запалення. Кортизол пригнічує виділення адипонектину.  

Глюкагон

Гормон підшлункової залози, який має протилежну інсуліну дію. Він підвищує рівень цукру в крові. Глюкагон спиняє поглинання глюкози жировою тканиною, і зумовлює розпад глікогену та м’язів, та глюконеогенез — утворення глюкози з амінокислот. Ось чому, коли ми намагаємося схуднути і сильно скорочуємо споживання вуглеводів, потрібно збільшити кількість білка — це перше джерело енергії, коли запаси вуглеводів в тілі закінчилися. Жири розщеплюються поволі, в той час, як амінокислоти м’язів чи їжі стають “жертвами” ефектів  глюкагону.

Адреналін

Це гормон наднирників і нейромедіатор. Є кілька типів рецепторів до адреналіну, тому різні клітини по-різному реагують на цей гормон. Адреналін допомагає нам мобілізуватися в разі небезпеки: він підвищує рівень глюкози в крові, перерозподіляє кровотік так, що м’язи отримують більше кисню, а кишківник і нирки — менше. Адреналін розширює зіниці очей та бронхи, та прискорює серцебиття. Саме тому його колють при анафілактичному шоку чи зупинці серця.

Адренлін допомогає запам’ятовувати емоційно-забарвлені події. Ось чому ми добре пригадуємо екстремальні пригоди. https://bit.ly/2WZttMl  Якщо адреналіну забагато, але причин для бентеги немає, це призводить до агресивної поведінки чи безсоння.