Українські фахівці відвідали Лондон для вивчення британського досвіду функціонування системи охорони здоров’я

Наприкінці березня група фахівців Національної служби здоров'я України та Міністерства охорони здоров'я відвідали Велику Британію, щоби вивчити британський досвід функціонування системи охорони здоров’я та можливостей його застосування в Україні.

Під час візиту українські експерти побували в закладах Лондона, що планують, надають та оцінюють якість медичної допомоги. Зокрема, своїм досвідом поділилися такі визнані в усьому світі установи як Національна служба здоров’я Британії, Центр наукових досліджень та аналізу у сфері медичної допомоги та соціального догляду Nuffield Trust, міська лікарня Royal Free Hospital, Британський медичний журнал.

Саме систему охорони здоров’я Англії взяли за основу у процесі трансформації фінансування української системи охорони здоров’я. Тому можливість почути з перших вуст про досягнення та невирішені питання  системи, якій виповнилось вже 70 років, була дуже корисною для групи українських фахівців. 

Альона Горошко, головний спеціаліст Департаменту розвитку програм медичних гарантій НСЗУ, відмітила, що сімейні лікарі у Великій Британії дійсно мають дуже широке коло знань і закривають на первинній ланці до 80% потреб у медичній допомозі в країні. Тут чітко вибудовані зв’язки між первинною та вторинною ланкою для надання максимально ефективної допомоги пацієнту.

Британська система заснована на спільній роботі багатьох урядових організацій: Міністерства охорони здоров’я (Department of Health and Social care), Національної служби здоров’я та окремиї організацій (commissions), кожна з яких веде окремий напрямок у системі - ліцензування закладів охорони здоров’я, розробка стандартів лікування тощо. Крім того, у Великій Британії відбувається все більша інтеграція медицини та соціального захисту.

«У них прекрасно працює соціальна служба, що підтримує пацієнта, коли він повертається з лікування додому. У медзакладах я бачила багато людей похилого віку, які працюють волонтерами. Вони зустрічають пацієнтів, допомагають зорієнтуватися у закладі. Також мене вразила клініка, де допомагають людям із деменцією. Вона побудована у формі кола. Двері кімнат, де живуть пацієнти, виходять на внутрішній двір будівлі, де вони можуть гуляти, дихати повітрям, але не можуть вийти та загубитись у місті. Ще один цікавий момент: коли вже настає час йти до кімнат для нічного сну, весь персонал перевдягається в піжами, щоб їхні пацієнти зрозуміли, що настала ніч і треба йти відпочивати. Тут відчувається повага та піклування про пацієнта у кожній деталі. І це найголовніше, що мені хотілося б втілити в Україні», - говорить Альона Горошко.

Координатор групи підтримки  спільного проекту Світового банку та МОЗ «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» Аліна Ткаченко розповідає про контроль якості надання медичних послуг, що запроваджений у Британії. Тут існують чіткі і прозорі критерії, куди входить: обладнання, кваліфікація лікарів, заходи щодо контролю, протоколи та інше (всього 9 пунктів).

«Щороку комісія виставляє кожному медичному закладу одну з чотирьох оцінок. Якщо заклад отримує оцінку «Незадовільно», туди вводиться зовнішнє керування і впроваджуються заходи з боку держави, щоби виправити ситуацію. Якщо заклад отримує оцінку «Є зауваження», то лікарня має надати план змін для поліпшення ситуації і через рік її знову перевіряють. Оцінка «Задовільно» означає, що лікарня відповідає всім критеріям якості. А от оцінка «Перевершення очікувань» (exceed expectations) означає, що заклад зробив більше, ніж вимагалося. Для будь-якої британської лікарні отримати таку оцінку так само престижно, як для ресторану отримати мішленівську зірку. Пацієнти прагнуть в такому закладі лікуватись, а лікарі працювати», - говорить  Аліна Ткаченко.

Медичні заклади Англії майже завжди знають, яким буде результат перевірки комісії, оскільки майже в кожному закладі працює система внутрішнього аудиту, а система оцінки якості зрозуміла і виконується на рівні кожного відділення та кожного лікаря персонально.

У Великій Британії набагато глибша інтеграція Національної служби здоров'я у медичні заклади, а також дуже щільна співпраця між Національною службою здоров'я і Міністерством охорони здоров'я у розробці політики. Саме на це звернув увагу під час візиту до Лондона радник Міністра охорони здоров’я України Матвій Хренов. Також йому дуже імпонує британська модель фінансування трастів. У Сполученому Королівстві заклади охорони здоров'я можуть об’єднуватись у трастові фонди та після цього укладати договір з Нацслужбою здоров'я.  Це дає їм більше свободи у раціональному розподілі ресурсів для надання медичної допомоги пацієнтам на їхній території.

«Ми побачили найсучасніші практики у світі і цільову модель системи охорони здоров'я, яку планується побудувати в Україні. Що стосується британського досвіду, то, у першу чергу, хотілося б запровадити формалізований гарантований пакет послуг і потужні інституції написання медичних протоколів. У них існує окрема організація, що займається написанням медичних протоколів. І вона одна з найкращих у світі. Також мене вразила глибока інтеграція медичних послуг на всіх рівнях надання допомоги людям, які мешкають на одній території. Наприклад, у Британії доктор-пульмонолог повинен лікувати пацієнтів не лише у стаціонарі, але й піклуватися про здоров'я всіх хворих на його території. Для цього він проводить всілякі курси, працює з сімейними лікарями», - гооврить Матвій Хренов.

У Британії мислять зовсім іншими категоріями - не як вилікувати швидше, а як зробити так, щоб пацієнт не потрапив до лікарні, не захворів. Через те, що діяльність служби географічно розподілена між підрозділами, вони краще розуміють особливості здоров’я місцевих мешканців. Тому мають можливість впровадити більш ефективні програми попередження хвороб. Наприклад - кампанії проти тютюнозалежності в регіоні, де розповсюджені гострі респіраторні захворювання. Британський підхід до пацієнта та процесу лікування - це саме те, що найбільше хотілося б змінити в українській системі охорони здоров'я Олені Дрощенко, консультанту з питань організаційного розвитку НСЗУ .

«Цікавим було дізнатись, що у Великій Британії розвинутий сервіс медичної допомоги вдома. Її можуть надавати медичні сестри. Наприклад, медичний працівник, який піклується про лежачого хворого у нього вдома, може підписати договір з Національною службою здоров'я і отримувати кошти на власний рахунок за надання медичної допомоги. І це просто чудово. Адже, по-перше, вдома завжди лікування відбувається швидше. По-друге, більш раціонально використовуються ліжка в лікарнях. Таке добре, як на мене, поєднання зацікавленості у здоров’ї пацієнта та економічному обгрунтуванні. Мені також хотілося б змінити в Україні ставлення до системи охорони здоров’я в цілому та конкретно лікаря - до пацієнта», - розповідає Олена Дрощенко.

Українські фахівці погоджуються, що візит до Лондона дозволив побачити, як працює налагоджена система. Стати свідками того, як це створює простір для інновацій у піклуванні про пацієнта на всіх рівнях медичної допомоги. І переконатися, що Україна має всі вихідні умови для побудови такої системи.

Візит українських фахівців до медичних закладів Великобританії було організовано за підтримки спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».