Пропускна спроможність реабілітаційної системи України з початку повномасштабної війни збільшилась учетверо — Віктор Ляшко під час Європейського форуму здоровʼя Гаштайн
Міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко разом із заступницею з питань європейської інтеграції Мариною Слободніченко взяли участь у сесії Європейського форуму здоровʼя Гаштайн (EHFG) «Здоров’я під час війни: реформи, стійкість та відновлення в Україні», яка була організована за підтримки Бюро ВООЗ в Україні.
“Реформування підходів до фінансування охорони здоров’я, надання первинної медичної допомоги, розвиток цифровізації та електронної системи охорони здоров’я, підвищення якості та доступності безоплатних медичних послуг, євроінтеграція — ініціативи, над якими ми не припинили системно працювати під час пандемії COVID-19 та навіть з початком повномасштабної війни. Через війну близько 20 % українських громадян були змушені змінити місце свого проживання. Такою ж є приблизна цифра щорічного зниження рівня народжуваності. Ці демографічні зміни, спричинені війною, а також постійні обстріли та атаки посилили виклики, які стоять перед системою охорони здоровʼя, але ми, за вашої підтримки, продовжуємо рух вперед, аби наша медична система розвивалась.”
Міністр розповів про актуальні виклики від наслідків російської агресії, з якими стикається українська система охорони здоровʼя, про прямий та опосередкований вплив терористичних актів російської федерації, а також про процес адаптації медичної системи до зростаючих потреб, спричинених війною. Зокрема, йдеться про послуги у сфері психічного здоров’я та реабілітації.
Міжнародне дослідження, проведене у рамках четвертого Саміту перших леді та джентльменів, показало, що 89 % опитаних дітей з 15 країн світу знають щонайменше про одну війну або збройний конфлікт, що триває у світі. Майже кожен четвертий юний респондент безпосередньо постраждав від війни, а 67 % — зазнали її непрямого впливу. В Україні цей показник ще вищий: 99 % опитаних неповнолітніх українців постраждали від воєн безпосередньо й 1 % — мали опосередкований вплив. Ці цифри відображають реальність, у якій ми сьогодні живемо.
Для того, щоб професійні послуги з охорони психічного здоровʼя були доступні кожному, хто їх потребує, МОЗ України разом із ВООЗ та іншими партнерами у межах Всеукраїнської програми ментального здоровʼя, що реалізується за ініціативи першої леді Олени Зеленської, масштабують навчання за програмою mhGAP. З моменту запуску наприкінці 2022 року відповідний онлайн-курс успішно пройшли понад 100 000 слухачів, серед них 19 784 — це лікарі первинної медичної допомоги, 50 362 — представники середнього медичного персоналу та 12 655 — лікарі спеціалізованої медичної допомоги.
Наразі понад 375 тисяч пацієнтів отримали допомогу у сфері охорони ментального здоровʼя на всіх рівнях (первинна, стаціонарна, допомога мультидисциплінарних команд).
Ще один важливий напрям — розвиток системи реабілітації у сфері охорони здоровʼя. Через війну близько 250 000 пацієнтів щороку потребують якісної реабілітаційної допомоги. І наразі в Україні кожна людина може отримати її абсолютно безоплатно. МОЗ розбудовує реабілітаційну мережу на базі кластерних та багатопрофільних надкластерних лікарень, аби зробити реабілітацію доступною рівномірно по всій країні. Стаціонарно реабілітаційну допомогу вже можна отримати у 221 реабілітаційному відділені. У 2024 році пропускна спроможність реабілітаційної системи України складає понад 12 тисяч терапевтичних сесій на день, що учетверо більше, ніж на початку 2022 року.
Все це відбувається в умовах постійних атак на українську інфраструктуру. На сьогодні 1664 обʼєкти медзакладів пошкоджено та ще 221 — зруйнований повністю й відновленню не підлягає. Також рф пошкодила 876 аптечних пунктів та 67 — знищила. Пошкоджена ворогом щонайменше кожна пʼята автівка екстреної медичної допомоги. На сьогодні шкода та збитки, нанесені росією українській медичній інфраструктурі — колосальні та складають щонайменше 7 мільярдів доларів США.
“Окрім реагування на виклики війни, ми продовжуємо системно працювати над реформуванням медичної системи. Зокрема, триває оснащення медзакладів сучасним обладнанням: за останні два роки, лише за рахунок централізованих поставок, до лікарень надійшло 25 компʼютерних томографів загальною вартістю 5,1 мільйона доларів, чотири МРТ вартістю 9,1 мільйона доларів, 24 ангіографи вартістю 3,9 мільйона доларів. З року в рік попри війну збільшується кількість трансплантацій. Так, впродовж 2023 року проведено 585 органних трансплантацій. Для порівняння, за 2022 рік їх відбулось 384, а у 2021 — 313. Триває реалізація великих інфраструктурних проєктів. За час повномасштабної війни маємо 56 завершених проєктів. Роботи над ще 217 тривають. Це лише кілька прикладів наших успіхів, їх значно більше, і підтримка міжнародних партнерів відіграє вагому роль в кожному напрямі.”
“В Україні реагування на нагальні потреби охорони здоров'я, її відновлення та реформи відбуваються одночасно. Інколи складно усвідомити, що можна розробляти щось нове, поки йде війна. Але це саме те, що відбувається в країні щодня. Для цього, в тому числі потрібна підтримка партнерів. Ми бачимо, що у 2024 році гуманітарна підтримка охопила 3,8 мільйона людей, і це має продовжуватись. Медичні послуги не менш потрібні в прифронтовому Запоріжжі, як і по всій Україні, тим більше, що ми готуємось до дуже холодної зими. Відновлені, після атак на охорону здоров’я, послуги, центри первинної медичної допомоги зміцнюють довіру в громадах, дозволяючи людям отримувати необхідну допомогу.”
Під час сесії окрему увагу приділили процесам євроінтеграції. За два роки Україна збільшила відсоток виконання Угоди про асоціацію з ЄС у сфері громадського здоров’я, наразі він складає 80 %. Водночас ми не зупиняємося на імплементації актів ЄС і рухаємося вперед у чотирьох ключових сферах задля узгодження з європейськими стандартами, а саме: громадське здоровʼя, фармацевтична галузь, медичні послуги та медична освіта.
Також на полях Європейського форуму здоровʼя Гаштайн відбулася закрита зустріч міністра Віктора Ляшка з європейськими колегами та парламентарями, під час якої обговорили політику у сфері охорони здоровʼя та нагальні потреби українських медиків. Міністр подякував міжнародним партнерам за надійне плече підтримки та розповів про потенційно можливі напрями подальшого розвитку співпраці, в яких зацікавлена Україна.