Лікар має право: Докладно про належні умови професійної діяльності

Належні умови професійної діяльності медиків - це передусім питання безпеки як самого медичного працівника, так і пацієнтів. Розповідаємо детально, хто і які умови має забезпечити і що робити, якщо права порушують.

Хто і як має забезпечувати належні умови роботи медиків

Належні умови професійної діяльності медичних працівників, згідно з українським законодавством, має забезпечити працедавець, тобто керівник закладу охорони здоров’я. Це не залежить від типу закладу охорони здоров’я чи підпорядкуванню. Саме керівник закладу охорони здоров’я (директор, генеральний директор чи головний лікар) відповідальний за безпеку медиків на робочому місці, щоби лікарі, медсестри та інші працівники закладів охорони здоров’я мали усі засоби для виконання своєї роботи, належні санітарно-побутові умови і у разі потреби - засоби індивідуального чи колективного захисту - спецодяг, спецвзуття, рукавички, захисні екрани тощо.

Лікарі, медсестри чи пацієнти не мають купувати рукавички, шапочки, засоби для оброблення інструментів тощо - про це має подбати керівник медзакладу. Так само керівник медзакладу разом із власником закладу (на рівні первинної медичної допомоги - місцевою владою, на інших рівнях - згідно з підпорядкуванням) мають подбати, аби заклади були оснащені згідно з табелем оснащення, зробити ремонт в закладі охорони здоров’я і потурбуватись про безпеку лікарів і пацієнтів.

Що робити, якщо права порушують

Якщо ви вважаєте, що умови вашої роботи загрожують вашому здоров’ю чи здоров’ю людей, які вас оточують, а роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань ви маєте право:

• відмовитись від дорученої роботи. Зверніться з заявою до відділу охорони праці вашого закладу охорони здоров’я. Фахівці цього відділу разом з представником профспілки й уповноваженим трудового колективу мають дослідити і підтвердити цей факт. За цей період за медичним працівником зберігається середній заробіток (ст. 153 Кодексу законів про працю України).
• розірвати трудовий договір за власним бажанням. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому за тримісячний заробіток (ч. 3 ст. 38, ст. 44 Кодексу законів про працю України).

Зверніть увагу, що в усіх цих випадках потрібно довести, що у вас незадовільні умови роботи, а саме:

• умови праці на робочому місці;
• безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів;
• стан засобів колективного та індивідуального захисту;
• санітарно-побутові умови.

Якщо неналежні умови роботи призвели до ушкодження здоров’я, лікар, медсестра чи будь-який інший медичний працівник має право вимагати відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Якщо медик втратив працездатність внаслідок неналежних умов роботи, то може вимагати виплату втраченого заробітку (або відповідної його частини) і/або компенсацію витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо). У разі смерті медичного працівника одноразову виплату отримують члени сім’ї та утриманці. 

Крім того, медики мають право на компенсацію моральної шкоди. Цей вид відшкодування призначається незалежно від призначення чи розміру компенсації майнової шкоди.

Звернутись із заявою про порушення прав медики можуть безпосередньо до суду - в тримісячний строк з дня, коли дізналися про порушення свого права. Відповідачем є власник закладу охорони здоров’я.

Де закріплено право на належні умови професійної діяльності

Право на належні умови праці закріплені у таких законах і підзаконних нормативно-правових актах:

• Конституція України (стаття 43, ч. 4)
• Кодекс законів про працю України (статті 2, ч. 2, 153–155)
• Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 41).
• Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України (статті 5, 6, п. «г», 77, п. «б»).
• Про охорону праці: Закон України (статті 1, 4).
• Про психіатричну допомогу (стаття 29).
• Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України (стаття 23).
• Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ: Закон України (стаття 20).
• Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163 (розділ «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога»).
• Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я: Наказ МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319.
• Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.
• Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Наказ МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49 (п. 4.1).