Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Контакт-центр МОЗ
0 800 60 20 19
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Керівництво Стратегія Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Протидія COVID-19 Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору МСЕК Військово-лікарські комісії Медичний канабіс
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Контакти

Як організувати надання первинної медичної допомоги поза годинами прийому пацієнтів

Під час трансформації системи охорони здоров’я удосконалюються всі механізми організації роботи закладів первинної ланки. Розказуємо, як найкраще організувати надання первинної медичної допомоги поза годинами прийому пацієнтів.

Міністерство охорони здоров’я України затвердило нові методичні рекомендації «Організація надання первинної медичної допомоги поза годинами прийому пацієнтів». Вони замінять Методичні рекомендації «Організація надання невідкладної медичної допомоги у центрі первинної медико-санітарної допомоги» від 29 лютого 2012 року і складені відповідно до змін в законодавстві та наказах МОЗ України.

Найбільш відповідну модель організації ПМД в позаробочі години доцільно вибирати на локальному рівні. Щоб обрати механізм, який найкраще діятиме у ваших умовах, слід взяти до уваги:

  • розмір території і щільність проживання населення;
  • вікову структуру населення;
  • мережу закладів охорони здоров’я і структуру послуг охорони здоров’я на локальному рівні;
  • характер звернень населення за медичною допомогою;
  • аналіз причин звернень за медичною допомогою, їх структури і часу (протягом дня, вечірній, нічний) в розрізі різних закладів і служб охорони здоров’я;
  • врахувати наявні ресурси, зокрема кадрові.

Для забезпечення надання ПМД в позаробочі години є ряд рішень, які можна комбінувати:

1) розширення годин роботи надавача ПМД:

  • скласти відповідні графіки змінності лікарів (молодшого медичного персоналу);
  •  запровадити чергування у вечірній час у межах встановлених норм;
  • поділити робочий час лікарів (молодшого медичного персоналу) на частини;

2) додаткова оплата роботи (надурочні, у святкові й неробочі дні);

3) найм додаткового персоналу для роботи у вихідні дні;

4) закупівля послуг з надання ПМД у вихідні дні (місцеві програми);

5) залучення закладів спеціалізованої медичної допомоги (структурних підрозділів лікарень — відділень невідкладної медичної допомоги, травмпунктів тощо).

Важливо! Не слід плутати надання первинної медичної допомоги поза годинами прийому із екстреною медичною допомогою, яка стосується надання допомоги пацієнту в невідкладному стані.

У методичних рекомендаціях роз’яснено термін «безперервне надання послуг ПМД». Це не тотожне цілодобовому наданню допомоги. Організаційну безперервність заклад забезпечує ефективним наданням допомоги конкретному пацієнтові з урахуванням усіх його проблем зі здоров’ям, зокрема — організовуючи та координуючи діяльність інших служб охорони здоров’я у випадку неможливості надання допомоги особисто або у випадку відсутності лікаря, якого обрав пацієнт (навчання, відпустка тощо).

Організація телефонного консультування та проактивна діяльність закладів ПМД дозволяють суттєво зменшувати потреби людей у зверненні за медичною допомогою поза годинами прийому. Також значну роль відіграють телемедичні консультації, спеціальні сайти, ІТ-додатки для пацієнтів, організаційні рішення з підтримки ПМД на національному та місцевому рівнях.

У рекомендаціях наведено найбільш поширені в розвинених країнах форми організації надання ПМД поза годинами прийому. Аналіз показує, що немає єдиного найкращого рішення і в більшості країн існує певна комбінація різних моделей, які враховують локальні умови задля досягнення балансу між інтересами пацієнтів і лікарів.