Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Всеукраїнський тур ЗміниТИ Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Створення безбар`єрного простору Медичний канабіс Військово-лікарські комісії МСЕК Протидія COVID-19
Медичним працівникам
Освіта
Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань 22 «Охорона здоров'я» Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
e-Stock Електронна інтегрована система спостереження за захворюваннями (ЕЛІССЗ) Система Meddata
Контакти

Ангіограф проти інфаркту міокарда: як лікують серцево-судинні хвороби на Дніпропетровщині

Понад 5 тисяч пацієнтів з гострим інфарктом міокарда і порушеннями коронарного кровообігу та 3 тисячі пацієнтів з важкими порушеннями серцевого ритму щороку приймає Дніпровський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії. І це лише ургентні хворі, які потребують проведення невідкладних лікувальних заходів. Медзаклад працює у режимі 24/7/365 і приймає пацієнтів з усієї області та зони проведення Операції Об'єднаних сил (ООС).

У кардіоцентрі лікують хворих із серцево-судинними захворюваннями за двома напрямками. Перший – ургентна коронарографія і стентування. Другий – встановлення кардіостимуляторів.

«До нас постійно направляють військовослужбовців. Наприклад, нещодавно привезли капітана з гострим інфарктом міокарда, якому ми провели стентування. А перед цим до нас поступив молодий лейтенант з нападом брадикардії. Йому встановили кардіостимулятор. Усі медики у польових госпіталях у прифронтовій зоні знають, що найближча точка, де можна врятувати людину від наслідків гострого інфаркта або від порушення серцевого ритму, який загрожує життю, – це наш кардіоцентр», – зазначає Олена Лугова, директорка Дніпропетровського обласного клінічного центру кардіології та кардіохірургії Дніпровської обласної ради.

У листопаді минулого року медзаклад отримав нову ангіографічну систему, придбану за кошти спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Вартість обладнання – 500 тисяч євро. Це апарат нового покоління, який дозволяє проводити рентгенологічне дослідження судин серця, мозку, нирок та всіх відділів аорти.

Новий ангіограф працює 24 години на добу й не має режиму очікування. Всі дослідження судин (коронарографії), які проводяться на ньому, для пацієнтів – безоплатні.  

«До нас у відділення поступив пацієнт із важким інфарктом міокарда. У нього була закрита передня міжшлуночкова гілка у лівій коронарній артерії. Завдяки новому ангіографу ми врятували життя пацієнту – повністю відкрили артерію. Тепер він відновлюється, готуємо до виписки. Якби ми не мали цього обладнання, то, на жаль, пацієнт би помер», – розповідає завідувач відділення рентгенендоваскуляторної хірургії Дмитро Корнілов.

Ангіограф має функцію моделювання 3D-зображення органів, що дозволяє побачити чітку картину аорти і точно виміряти діаметр її розширення. Це дозволяє точніше і швидше провести операцію, а також значно знизити ризики для пацієнта. Відзначають медики і низький рівень рентген-опромінення – на цьому обладнанні можна обстежувати навіть дітей. Окрім того, ангіограф не має обмежень щодо ваги пацієнта і здатний витримати понад 200 кг. Це важливо з точки зору навантаження на платформу при реанімації хворого. Також на апараті можуть синхронно працювати дві бригади медиків.

«Іноді пацієнти потребують дуже інтенсивних методів лікування, тому паралельно працює інтервенційний кардіолог, який проводить коронарографію, ставить стент, і анестезіологи та реаніматологи, чия робота - запобігти зупинці серця. У новій ангіографічній установці операційний стіл побудований таким чином, що хірургічна і реанімаційна бригади можуть працювати одночасно, не заважаючи одна одній. Якщо взяти менш сучасний ангіограф, то там реаніматолог змушений переривати роботу хірурга, щоб провести за потреби реанімаційні процедури», – пояснює директорка медзакладу.

У кардіоцентрі працює ще один ангіограф. За словами лікаря Дмитра Корнілова, раніше траплялися ситуації, коли привозили ургентного хворого з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST, а ангіограф був зайнятий. Лікарі були змушені чекати, коли звільниться операційна. Тепер кардіохірурги можуть використовувати обидва ангіографи, не втрачаючи жодної хвилини, і тим самим рятувати життя пацієнтів, для яких кожна хвилина затримки може стати фатальною.