Скинути
Контраст
Розмір
Сховати налаштування
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Налаштування доступності
Close
Налаштування доступності
Гаряча лінія МОЗ
0800 505 201
Facebook Youtube Telegram X White
Про міністерство
Стратегія Молодіжна рада при МОЗ України Гендерна політика Керівництво Положення про міністерство Міжнародні партнери Очищення влади Внутрішній аудит Критична інфраструктура
Воєнний стан
Громадянам
Заявка на лікування за кордоном Доступні ліки Здоров'я А-Я Закупівлі ліків Безоплатна правнича допомога Опитування Медичний канабіс Безоплатне очне протезування для постраждалих внаслідок війни Медична підтримка людей, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи Безоплатне планове стентування судин серця Медична допомога людям, які пережили полон Медичні огляди моряків і членів екіпажів суден внутрішнього плавання Військово-лікарські комісії
Медичним працівникам
Оплата праці медиків Наглядові ради Медична статистика ЦГЗ Службове житло для медичних працівників у селі та на прифронтових територіях Конкурсна комісія з обрання кандидатів на посади членів Національної комісії з питань психічного здоров’я Єдиний вебпортал вакансій у державних та комунальних медзакладах Статті Джерела доказової медицини МКФ Дайджест змін у системі охорони здоров’я Присяга лікаря Порядок верифікації документів про освіту
Освіта
Лікарська резидентура Підготовка фахівців з реабілітації за дуальною формою навчання Науково-дослідні установи Вступ на спеціальності галузі знань І «Охорона здоров'я та соціальне забезпечення Цикли спеціалізації, тематичного удосконалення та заходи БПР у 2024 році
Пресцентр
Документи
Е-здоров'я
Єдиний портал вакансій у сфері охорони здоров’я Реєстр дезінфекційних засобів Реєстр осіб відповідальних за введення медичних виробів Електронна система безперервного професійного розвитку Електронна система рейтингового розподілу в інтернатуру Електронна черга на ендопротезування Система електронної нотифікації (надання) інформації про косметичну продукцію Електронний Ліцензійний реєстр з медичної практики Електронна система епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) Інформаційна система «Моніторинг соціально значущих хвороб» (ІС СЗХ) e-Stock Система Meddata
Контакти

Депресія і хвороби серця – який між ними звʼязок?

Депресія та хвороби серця – взаємопов’язані: депресія несе ризик появи проблем із серцем, а ті, як усі хронічні стани, часто призводять до тривожних чи депресивних розладів. Ця взаємна проникність зумовлена, з одного боку, фізіологічними механізмами і поведінкою людини – з іншого. 

Пацієнтам, їхнім близьким та лікарям важливо знати і памʼятати про зв’язок депресії й серцево-судинних захворювань, аби вчасно дати їм раду. 

Що таке депресивні розлади

Ми кажемо в множині «депресивні розлади», бо крім великого депресивного епізоду існують ще стійка депресія, або дистимія, післяпологова депресія, передменструальний дисфоричний розлад, сезонне афективне порушення, стареча (сенільна) депресія, депресивний епізод в разі біполярного розладу.

Не всякий поганий настрій чи апатія свідчать про депресію – крім них, мають бути ще й інші симптоми, що проявляються день у день і буквально заважають жити, тобто спілкуватися, працювати, стежити за собою, піклуватися про близьких. Головними симптомами депресивних розладів є:

  • втрата здатності відчувати радість і задоволення (ангедонія), 
  • збайдужіння до колись цікавих і приємних речей, 
  • постійний сум, відчай, відчуття втоми, власної нікчемності і безсилля, 
  • фізичні симптоми, які не мають очевидної причини, 
  • порушення сну, апетиту і лібідо – при чому вони можуть як сходити нанівець, так і надміру зростати. 

Запідозрити в пацієнта чи пацієнтки депресивні розлади можуть не лише психіатр, а й сімейна лікарка чи інші медичні працівники, психолог та психотерапевт, адже діагностика спирається на чітко визначені критерії. Європейські настанови зі запобігання серцево-судинним захворюванням радять проводити скринінг депресивних розладів у всіх пацієнтів. Спершу достатньо запитати таке:

Чи був у людини принаймні один із ключових симптомів депресії упродовж принаймні двох тижнів:

  •  стійкий пригнічений настрій,
  •  помітно знижені інтерес до діяльності та відчуття задоволення від неї.

Якщо цього не було, то наразі депресія малоймовірна. Цих двох запитань достатньо, щоб виявити 88% депресії під час скринінгу пацієнтів. Більше про діагностику читайте в настанові для лікарів mhGAP.

Як пов’язані депресія і хвороби серця?

Загальна поширеність депресивних розладів становить 4-10 % в залежності від країни. Водночас серед людей зі серцево-судинними захворюваннями поширеність депресії сягає 15-30 %. Ба більше, двоє з кожних трьох людей, шпиталізовані із інфарктом міокарда, на якийсь час розвивають помірні депресивні симптоми.

І навпаки, люди із великим депресивним розладом майже втричі частіше мають серцево-судинні захворювання, аніж решта. При цьому ці захворювання в них з’являються на 7,5 років раніше, ніж в «сердечників» без депресивних розладів.

Американська асоціація серця та Європейське товариство кардіології визнали депресію фактором ризику за ішемічної хвороби серця. У здорових людей ризик пережити інсульт чи інфаркт різко зростає утричі, щойно з ними стається депресивний епізод. Найбільшу схильність до розвитку хвороб серця і судин мають люди зі стійкою депресією чи ті, в кого симптоми депресії проявляються «в тілі» більше, ніж «в думках». 

Чому здоров’я серця і депресія пов’язані?

За зв’язком депресивних розладів та серцево-судинних захворювань стоїть низка цілком реальних фізіологічних та поведінкових механізмів. Розгляньмо головні із них.

Поведінка 

Люди в стані депресії мають істотні складнощі з прийманням потрібних ліків та виконанням лікарських настанов – на це немає сил і мотивації. Як наслідок, уже присутні хвороби загострюються.

Люди, які переживають депресивний епізод, часто вдаються до таких механізмів «знеболення душі», як куріння чи алкоголь. А що більше людина курить та вживає алкоголь, то більший ризик інфаркту, інсульту та патологічних процесів в судинах, та важчий перебіг депресії.  

Порушений сон

Поганий сон в разі депресії – це потужний прискорювач хвороб серця і судин, та посилювач жаги до жирної солодкої їжі. Саме під час глибокого сну спрацьовує механізм нормалізації тиску і сповільнення серцебиття. Якщо сон поверхневий і переривчастий, то цього не відбувається. На додачу люди, в яких відбувається короткочасна зупинка дихання уві сні (сонне апное), мають більший ризик і серцево-судинних захворювань, і депресії.

Цукровий діабет 2 типу

Цукровий діабет – це хронічне захворювання, за наявності якого або бракує гормону інсуліну, або клітини тіла до нього не чутливі. В більшості випадків цукровий діабет супроводжують інші хронічними захворювання – ожиріння, високий тиск, серцево-судинні захворювання, ниркова недостатність та депресія. Причина в тому, що до них веде порушений у разі діабету обмін речовин, а ще вони можуть мати спільну з діабетом першопричину в способі життя. 

40% людей з діабетом втрачають психічний добробут чи навіть розвивають депресію.  

Що робити?

Обізнаність пацієнтів та лікарів про зв’язок між хворобами серця, депресією, та способом життя є наріжним каменем підтримки добробуту людей із цими станами. 

З-поміж усіх розладів, депресія найкраще піддається лікуванню: когнітивно-поведінкової психотерапії (КПТ) – в неважких випадках та поєднанню медикаментів та КПТ – у важчих. Так, частина депресивних епізодів минає сама, та навіщо ризикувати? Поки епізод мине чи затягнеться, бо обставини його підсилюють, можуть розвинутися хронічні захворювання чи залежності. 

Тому задача полягає у вчасній діагностиці депресії. Не варто пояснювати свій постійно пригнічений стан віком, ситуацією в країні чи зимою – ліпше розповісти про це своєму сімейному лікарю. Сімейний лікар може провести скринінг депресії за допомогою уже згаданих двох питань (опитувальник пацієнтів PHQ-2) і уточнити свої підозри за допомогою розширеного опитувальника PHQ-9, що має 9 питань. 

Якщо у вас є хронічне захворювання, чи то діабет, чи то ішемічна хвороба серця тощо, зважайте на свій психічний стан і говоріть про це із лікарями. Ми віримо, що вони не ігноруватимуть цю важливу інформацію і нададуть кваліфіковану допомогу. Подолання депресії допоможе вам ефективно дотримуватися призначених схем лікування та вести здоровий спосіб життя.

Якщо у вас депресія, чи вона була в минулому, неодмінно повідомте про це сімейному лікарю, аби він чи вона призначили необхідні обстеження:

  • кардіограму, 
  • розгорнутий аналіз на холестерин (ліпідограма),
  • визначення рівня глюкози на натщесерце 
  • аналіз на рівень глікованого гемоглобіну тощо.

Здоровий спосіб життя – понад усе

Нормалізація сну, збалансований раціон, щоденна фізична активність – ці заходи є спільними і в лікування депресії, і в управлінні серцево-судинними захворюваннями, діабетом та іншими хронічними станами. Ми кажемо «управління», бо хронічні захворювання не можна зцілити та можна стримувати їхній прогрес та запобігати супутнім хворобам. 

Більше про сон, раціон, фізичну активність та програму Доступні ліки читайте за посиланнями. 

Матеріал підготовлено в межах впровадження Всеукраїнської програми ментального здоров’я Ти як? за ініціативою Олени Зеленської.