Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Трансформація системи

Категорії

Як заклади «первинки» працюватимуть за договорами з НСЗУ: розповідають головні лікарі

3 липня 2018
13193

Трансформація охорони здоров’я внесла значні зміни у роботу закладів по усій країні. І мова не лише про перехід на нову модель фінансування. Медзаклади змінюють підхід до роботи з пацієнтами і дбають про сервіс. Ми розпитали головних лікарів п’яти закладів, які уклали договори з НСЗУ, що уже змінилось у їхній роботі і що планують реалізувати найближчим часом.

У Чугуєві розробили механізм для оцінки якості послуг

У Чугуївському центрі первинної медико-санітарної допомоги Харківської області готувалися до змін ще з минулого року. У тому числі це допомогло їм потрапити у число перших комунальних закладів, які підписали договори з Національною службою здоров’я.

У Центрі впевнені: найперше зміни мають відчути пацієнти. Передусім, у Чугуєві зосередилися на якості медичних послуг. Планують оцінювати цей показник за задоволеністю пацієнтів і наявністю скарг. Також враховуватимуть показники виявлення онкозахворювань на ранній стадії, рівень захворюваності, які відстежуються в Центрі. Впроваджувати нову систему оплати лікарям планують із серпня-вересня.

«Плануємо диференціювати заробітну платню лікарів і медичних сестер залежно від кількості підписаних декларацій і якості надання медичних послуг. Вже маємо лідерів, які підписали понад тисячу декларацій. Але будемо стежити щоби через велику кількість декларацій не страждала якість послуг», — розповідає головний лікар Чугуївського ЦПМСД Тетяна Черевань.

У своєму фінансовому плані в Центрі передбачили й оновлення технічного оснащення.

«Із збільшенням фінансування будемо розглядати можливість укріплення матеріальної бази. Хотілося б оновити електрокардіографи, придбати більш сучасні глюкометри, придбати пересувний УЗД-апарат — він знадобиться у роботі виїзних амбулаторій», - каже Тетяна Черевань.

У ЦПМСД достатньо лікарів, але більшість із них пенсійного і передпенсійного віку, тому готують зміну – зараз у Центрі п’ятеро інтернів.

«Одній з наших лікарок 81 рік, і вона на рівні з усіма працює на планшеті. Може сама заповнювати дані декларації у системі, хоча зазвичай, звісно, це робить медсестра. І пацієнти до неї охоче йдуть», — говорить головний лікар.

Чугуїв

У Чугуєві ще в 2017 році одні з перших в Україні провели ярмарку здоров’я, де розповідали людям про зміни у первинній медичній допомозі. Роботу з пацієнтами продовжують і зараз — організовують спільно з райдержадміністрацією щотижневі виїзди в села району. На зустрічах мешканцям розповідають про реформи в країні, зокрема лікарі — про зміни в охороні здоров’я. Селяни задають питання про підписання декларацій про вибір лікаря. Також діє виїзна амбулаторія, до якої входять представники Центру — лікарі та інженер-програміст, який допомагає налагодити інтернет-зв’язок у віддалених селах, щоб і там люди могли обрати своїх лікарів.

Обрали своїх лікарів 33% людей, що проживають на території, яку обслуговує Центр.

У місті Селидове фінансування розподілять на зарплати, ремонт і резервний фонд

У Центрі ПМСД м.Селидове на Донеччині вже підрахували, що в липні отримають на 40% більше грошей, ніж за субвенцією. Загалом за липень заклад отримає близько 1,6 млн грн на свій рахунок.

«Додаткові гроші частково підуть на збільшення зарплатні, ще частина на створення резервного фонду, решту плануємо витратити на розвиток сервісу. Плануємо придбати телевізори, які слугуватимуть для інформування пацієнтів про кожного лікаря. В майбутньому у трьох амбулаторіях заплановано проведення  ремонтів, на це вже розроблені проекти, в яких закладена відкрита реєстратура, зони очікування для дітей і дорослих», — ділиться планами головний лікар Центру Олена Марченко.

У Центрі завчасно переглянули штатний розпис, тепер майже у кожній амбулаторії працює один лікар і одна медична сестра — це, за словами головного лікаря, дозволить підняти заробітну платню не тільки лікарям, а й медичним сестрам.

Щоб потрапити у першу хвилю підписантів договорів з НСЗУ, у Селидовому серйозно підійшли до впровадження змін. Готувалися 4 місяці — з грудня 2017 року до квітня 2018 року. Головний лікар Центру проводила зустрічі з депутатами міської ради, на підприємствах, у школах, з мешканцями міста, де розповідала про кампанію з вибору лікаря. Також неодноразово виступала на телебаченні.

Понад 20% населення підписали декларації в перший місяць кампанії. У цей період лікарі працювали з 7 ранку до 7 вечора, а також у суботу. Хід кампанії висвітлювали місцеві медіа. Для полегшення вибору на сторінці закладу у «Фейсбуку» є інформація про всіх лікарів. Коли активність у підписанні декларацій спаде – планують провести ярмарку здоров’я.

Троє лікарів уже набрали оптимальну кількість пацієнтів й отримують за це премії.

«Коли розробимо новий колективний договір, у вересні, введемо індикатори для диференціювання заробітної плати. Вони будуть залежати від кількості пацієнтів, скарг, заповнення медичної документації тощо», — розповідає головний лікар Селидівського ЦПМСД Олена Марченко.

Зараз підписали декларації 55% людей, що живуть на території, яку обслуговує Центр.

Плани Кременчука: 100% забезпечення комп’ютерами і збільшення зарплати медикам

«Будемо фінансово мотивувати тих лікарів, з якими люди підписали найбільше декларацій, перерозподіляти кошти на їхню користь. Також плануємо покращити матеріально-технічну базу, вже проводимо ремонти в кількох амбулаторіях. Зараз розпочнемо з головним економістом планувати бюджет з урахуванням коштів, які отримаємо від НСЗУ», — розповідає директор Кременчуцького ЦПМСД №3 Полтавської області Марія Чернявська.

У Кременчуці за сприянням міської влади, підготовка до підписання договорів з НСЗУ закладами «первинки» почалась  за рік. Першою чергою автономізувалися, комп’ютеризували заклади. Зараз амбулаторії забезпечені комп’ютерами на 75%, у серпні планують докупити решту. Багато працівників не вміли користуватись комп’ютером, але після спеціального навчання швидко ввійшли у курс справи.

З лютого 2018 року розпочали зустрічі з людьми в контактних центрах, комунальних закладах, на підприємствах, де розповідали про реформу, як обрати лікаря та підписати з ним декларацію, а також презентували заклад і лікарів. Презентації робили і на міських заходах — «Серце до серця», День молоді. Під час зустрічей роздавали інформаційні брошури.

Зараз підписали декларації 25% населення, що проживає на території, яку обслуговує Центр.

У Новій Боровій працюватимуть над збільшенням зарплатні медсестрам

Із входженням у реформу у КНП «ЦПМСД» Новоборівської селищної ради Житомирської області очікують значне підвищення фінансування. Медична субвенція на перше півріччя 2018 року становила 1,102 млн грн. Цих коштів було недостатньо, тому з місцевого бюджету додатково було виділено ще 110 тис. грн. За договором з НСЗУ, попередньо, ця цифра зросте на 45% — до 1,600 млн грн.

«За допомогою фахівців Харківської експертної групи підтримки медичної реформи зараз візьмемося за детальне планування бюджету. 90% коштів використаємо для виплати заробітної плати медичним працівникам. Дохід лікарів відображатиме їхню реальну роботу, також надбавки матимуть медсестри. При диференціації будемо враховувати кількість підписаних декларацій, рівень вакцинації, виявлення онкозахворювань, туберкульозу на ранній стадії, рівень задоволеності та відсутність скарг від пацієнтів. Не більше 20% цієї частки, яка піде на зарплати, буде виділено на утримання адміністративно-господарчого персоналу», – розповідає головна лікарка Тетяна Стринадко.

У Центрі оптимізували штатний розпис. Це дозволило зробити надбавку фельдшерам у ФАПах.

«З жовтня ухвалимо новий колективний договір. Зараз заробітні плати лікарів відповідають кількості підписаних декларацій. Лікар, який має найбільше декларацій, отримує 9,5 тис грн. Та, яка відстає на 50-60 декларацій, – 8,5 тис грн. Лікар, у якого менше половини від лідера декларацій, – 7 тис грн. Лікар, з яким підписали поки що тільки 400 декларацій, – у нього 4 тис грн. Отже, у нас немає потреби різко змінювати їхні зарплати. Будемо працювати над збільшенням зарплатні медсестрам, бо зараз санітарка з усіма надбавками має на 300-400 грн більше, а це не правильно», – вважає головна лікарка.

У Новій Боровій одними з перших в області автономізували Центр первинної медико-санітарної допомоги. Рішення про реорганізацію закладу прийняли ще 23 жовтня 2017 року завдяки підтримці місцевої влади. Навесні на сходах сіл в усіх п’яти старостинських округах, які входять до об’єднаної територіальної громади, представники закладу розповідали про майбутні зміни.

«Робили акцент на тому, що кожен тепер має право вільно обрати свого лікаря. Пропонуємо свідомо обирати, консультуватися, спілкуватися з лікарями. На дверях висять оголошення: «Тільки ви маєте право вибирати, ніхто не має права впливати на ваш вибір», – каже Тетяна Стринадко.

У 2018 році тут очікують будівництва нової амбулаторії за програмою розвитку сільської медицини. Наразі відбувається оформлення земельної ділянки під майбутню амбулаторію.

Зараз підписали декларації 40% населення, що проживає на території, яку обслуговує Центр.

У Каневі впроваджують зміни разом з місцевою владою

Канівський ЦПМСД Черкаської області реорганізували в рекордні терміни, щоб підписати договір з Національною службою здоров’я у першу хвилю. У першу чергу, завдяки співпраці з місцевою владою, за словами головної лікарки Валентини Андрон. Після прийняття рішення про реорганізацію комунального закладу 28 лютого 2018 року на черговій сесій прийняли рішення про створення КНП 30 травня, а 31 травня — вже подали заявку на договір в НСЗУ. За один день, попередивши всіх членів комісії, затвердили передавальний акт, зареєстрували юридичну особу і підписали додаткову угоду з головою районної ради, подали заявку на створення ЕЦП. Для порозуміння з депутатами головна лікарка Центру брала участь у сесіях місцевих рад, працювала з депутатами місцевих громад.

Щоб допомогти людям зорієнтуватись у виборі лікаря була проведена пресс-конференція з місцевими ЗМІ та опублікована інформація про всіх лікарів ЦПМСД в місцевій газеті, на сторінці Центру в соціальній мережі Facebook.

Зараз підписали декларації 28% населення, що проживає на території, яку обслуговує Центр.

Читайте також