Новини

Міністерство охорони здоров’я України вважає рейтинг неефективних розпорядників бюджетних коштів, оприлюднений Рахунковою палатою 28 травня, інструментом політичних маніпуляцій громадською думкою.  Вибірковість уваги Рахункової палати та відсутність прозорої методології складання подібних рейтингів ставлять під сумнів професійність та політичну незалежність державного органу фінансового контролю загалом та керівництва Рахункової палати зокрема.

Чому рейтинг Рахункової палати некоректний та маніпулятивний?

• Рахункова палата оприлюднила рейтинг без оприлюднення методології його складання. Без такого роз’яснення об’єктивність оцінок і обґрунтованість рейтингу викликає сумнів, як і мотив, з якими він був опублікований. Адже порівнюються непорівнювані дані.
• Рейтинг Рахункової палати, зокрема щодо МОЗ України, вибірково опирається на аудити виконання лише окремих бюджетних програм, а саме “Лікування громадян України за кордоном” та щодо коштів, виділених на надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги Державною установою «Інститут серця Міністерства охорони здоров’я України». Результати аудиту окремих програм не можуть свідчити про неефективність використання коштів платників податків Міністерством охорони здоров’я загалом.
• Під час проведення аудиту програм МОЗ України Рахункова палата систематично ігнорує фактичний стан справ у виконанні бюджетних програм. Натомість до звітів за результатами аудиту потрапляють численні неточності та перекручування фактів, на що МОЗ України неодноразово звертало увагу:

1. Чого не врахувала Рахункова палата у Звіті щодо Інституту серця

2. Як висновки аудиту Рахункової палати можуть позбавити лікування пацієнтів з тяжкими захворюваннями

3. Некоректні та неприпустимі використання узагальнених цифр і відстотків при оцінці ефективності фінансування та реалізації програми “Лікування громадян України за кордоном”

• У 2016-2017 роках (період, за який здійснювався аудит Рахунковою палатою) фінансування програми “Лікування громадян України за кордоном” склало близько 1 млрд грн. За цією загальною сумою стоять унікальні історії 362 людей та їхніх родин. 286 млн грн, що, згідно зі звітом Рахункової палати, вважаються використаними неефективно, - це 50 індивідуальних випадків, кожен з яких має розглядатись окремо.
• МОЗ України реагує на всі рекомендації, які можливо виконати в умовах наявних ресурсів. Зокрема, на погодженні перебуває Порядок направлення громадян для лікування за кордон. Оновлений порядок усуває низку бюрократичних перешкод для пацієнтів, зменшує кількість документів, необхідних для подачі на програму, надає право пацієнту самостійно укладати домовленості з іноземними закладами охорони здоров’я тощо. МОЗ України поінформував Рахункову палату про розроблений план на виконання ї рекомендацій.
• МОЗ України наголошує, що готове до виконання всіх законних рекомендацій Рахункової палати і в подальшому, якщо їх виконання буде реалістичним та відповідатиме наявним ресурсам.

Чому заяви Рахункової ставлять під загрозу лікування та життя важкохворих пацієнтів?

Часто рекомендації Рахункової палати створюють ризики для безперешкодної роботи Міністерства охорони здоров’я в напрямку забезпечення пацієнтів необхідним лікуванням та препаратами.

• МОЗ України вважає результати програми “Лікування громадян України за кордоном” в цілому успішними за час роботи команди. За 2016-2017 роки відправлено на лікування в півтора рази більше пацієнтів, ніж за попередні 6 років сукупно. Перебування пацієнтів у черзі скоротилось з року до місяців, іноді тижнів.
• Безпідставне визначення програми лікування за кордоном серед тих, що є серед найбільш неефективних,  створює ризики для безперешкодного виконання цієї програми в майбутньому та, відповідно, ставить під загрозу можливість рятувати життя сотень українців, які потребують медичної допомоги за кордоном.
• Звіти Рахункової палати не вперше ставлять під ризик право на лікування людей із тяжкими онкологічними захворюваннями. Зокрема, в одному з останніх звітів аудитори рекомендували МОЗ України не закуповувати за кошти держбюджету ліків, у яких інструкція не має прямих показів до  застосування для дітей («off-label»). Виконання цієї рекомендації фактично призведе до обмеження доступу до безоплатного лікування тяжкохворих дітей і зниження показника виживання пацієнтів.

Наостанок очільник Рахункової палати розповів про практику європейських країн, де після звіту Рахункової палати звільняють урядовців, які найбільш неефективно використовують бюджетні кошти. Вважаємо за необхідне поінформувати керівництво та аудиторів Рахункової палати, що в Європейських країнах аудиторські організації працюють прозоро, а про політичну незалежність роботи таких органів свідчать не лише заяви, але й дії.