Інтерв’ю

Далеко не завжди “чекання”, допоки дитина сама заговорить, є правильним шляхом

“Та не переймайся, що дитина ще не говорить. Он мій малий почав говорити в 4 роки”, – такі поради часто дають молодим матерям, чиї діти довго не опановують мову. Однак, не завжди “чекання” є правильним шляхом, адже у дитини може бути не затримка розвитку мови, а розвитковий розлад мови або навіть афазія. Що це за патології і як їх розрізнити?

ЗАТРИМКА РОЗВИТКУ МОВИ

Затримка розвитку мови – це розвиток мови у дитини із затримкою по відношенню до вікової норми. Це може бути затримка початку говоріння (вік, коли дитина говорить перше слово), сповільнений прогрес у розвитку мови (швидкість, з якою дитина набирає словниковий запас чи граматичні форми), або нетипова послідовність процесів розвитку мови.

Наприклад, якщо більшість дітей до кінця першого року життя можуть сказати одне слово, у півтора мають словниковий запас від 3 до 50 слів. У 3 роки цей запас вже перевищує 1000 слів, а в 4 роки ядро мови вже сформоване. У дитини ж із затримкою розвитку мови цей процес може початися пізніше або тривати довше і затягнутися до 5-6 років.

Повну версію колонки Оксани Ляльки читайте на сайті Укрінформ