Новини

У новому номері національної медичної стіннівки розповідаємо про те, як визначати потребу в лікарських засобах, як закуповуються препарати за кошти державного та місцевого бюджетів та як звітувати про наявність ліків у медзакладах.

«Я бачила, як колись МОЗ України купувало ліки для ВІЛ-позитивних українців у 27 разів дорожче, ніж це робили пацієнтські організації. Мільярди гривень просто розкрадалися на закупівлях ліків і вакцин. Тож головним завданням після Революції Гідності стало викорінити корупцію в державних тендерах із закупівлі ліків. Ключовим для нас було оптимізувати процеси всередині Міністерства. Зараз залучення міжнародних організацій до процесу державних закупівель дозволяє заощаджувати до 40% державних коштів. Усі ці кошти ми спрямовуємо на додаткові закупівлі життєво важливих ліків і вакцин для українців», — зауважила заступниця міністра охорони здоров’я Ольга Стефанишина.

Зокрема, крім державних закупівель через міжнародні організації, ліки та медвироби закуповують заклади охорони здоров'я за кошти місцевих бюджетів.

Першим кроком бюджетної установи у процесі закупівлі ліків є визначення потреби в них. Потребу в ліках обраховує фармакотерапевтична комісія закладу охорони здоров’я з визначення потреб у лікарських препаратах, до складу якої входять головний лікар (або його заступник),  заступник головного лікаря з економічних питань, завідувач лікарняної аптеки (фармацевт, провізор) або головна медична сестра. Положення про комісію та її склад затверджує керівник закладу охорони здоров’я. До складу комісії можуть входити представники пацієнтських чи громадських організацій, що гарантуватиме прозорість процесу формування потреби в лікарських засобах.

Водночас, у Дайджесті йдеться про визначення потреби регіонів у вакцинах. Розрахунок проводиться на національному рівні, на підставі даних Державної служби статистики України — медичні заклади не подають для цього окремої інформації. Для цього є затверджена методика розрахунку та порядок визначення потреби в медичних імунобіологічних препаратах (вакцинах) та медичних виробах, які використовуються для профілактичних щеплень.

Для розрахунку трирічної потреби у вакцинах та її щорічної верифікації на національному рівні використовується інструмент багаторічного планування заходів з імунізації, розроблений Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). Методика визначення потреби передбачає створення 25% буферного запасу.

У Дайджесті головний лікар Центральної районної лікарні Житомирської районної ради

Тарас Собко розповідає, як у керованому ним закладі проводяться розрахунки потреби в медичних засобах та ліках, скільки коштів необхідно на закупівлю та як забезпечено інформування пацієнтів про наявність ліків. Крім того, у новому номері стіннівки є інформація про майбутні зміни в роботі урядової програми «Доступні ліки». Закликаємо фахівців надсилати запитання на адресу [email protected]. Відповіді на них ви зможете прочитати в наступних числах Дайджесту.