Новини

За останній рік вдалося змінити стратегію лікування пацієнтів з гострим інфарктом, впровадити нові технології і змінити сам принцип лікування. Про нові підходи і результати змін говорили близько 3 тисяч фахівців з усієї країни в рамках цьогорічного Конгресу кардіологів України.

Заступник міністра охорони здоров'я Олександр Лінчевський наголосив, що медична спільнота кардіологів змогла досягти неймовірних успіхів за останні роки завдяки впровадженню новітніх технологій лікування гострого інфаркту міокарда, в тому числі стентування. І поява на сторінках New York Times статті "Серцеві стенти як приклад боротьби з корупцією в Україні"  є підтвердженням цього.

"Жодна зміна, трансформація чи реформа медицини не може відбутися без підтримки лікарської спільноти. Я дуже вдячний, що ви не лише не опиралася змінам - ви їх випереджали. І це дало добрий результат", - зазначив Олександр Лінчевський.

Згідно зі статистикою Асоціації кардіологів України, близько 20 мільйонів дорослих українців страждають на ті чи інші серцево-судинні захворювання. Тому надання висококваліфікованої медичної допомоги, зниження смертності, покращення якості життя, мають надзвичайно велике значення - підкреслює Володимир Коваленко, президент асоціації кардіологів України, директор ННЦ "Інститут кардіології імені М.Д. Стражеска".

"За останні три роки завдяки активному впровадженню інтервенційних технологій в Україні нам вдалося суттєво вплинути на госпітальну летальність хворих з гострим коронарним синдромом. В тих містах та обласних центрах, де проводять реперфузії, вдалося досягти зменшення госпітальної летальності більше ніж удвічі. Робота у цьому напрямку повинна продовжуватись, поки ми не охопимо реперфузійними центрами 100% території країни. Також хочу відмітити надзвичайну важливість реімбурсації лікарських засобів, тобто створення системи, коли ліки стають доступнішими для більшого числа людей. Важливо не тільки зробити коронографію, поставити стент, а й забезпечити фармако-терапевтичну підтримку хворих на серцево-судинні захворювання", - сказав Володимир Коваленко.

Про статистику лікування гострих інфарктів міокарда, зміни, які відбулися з 2015 року, розповів Максим Соколов, член правління Асоціації інтервенційних кардіологів України, спеціаліст експертної групи з кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров'я України, провідний науковий співробітник відділення Інтервенційної кардіології Національного наукового центру «Інститут кардіології ім. академіка М. Д. Стражеска». Він зазначив, що Україна проходить той самий шлях, який проходили Сполучені Штати у 2004 році - знижували рівень застосування тромболітиків і нарощували кількість реперфузій.

"У 2015 році госпітальна летальність серед пацієнтів з гострим інфарктом міокарда складала 14,2%, у 2017 році вона зменшилася до 11,6%. Тобто у 2017 році було врятовано на 420 життів більше, ніж у 2015 році", - зазначив Максим Соколов.

Об'єктивні зміни у лікуванні пацієнтів з гострим коронарним синдромом в Україні відзначив і операційний кардіолог вінницького Кардіологічного центру Ігор Данильчук. Він говорить, що за останні кілька років ми зробили справжній прорив в інтервенційній кардіології. Вдалося зламати стереотипи і змінити стратегію лікування пацієнтів з гострим коронарним синдромом і розвернути в інший бік сам принцип лікування. Вдалося впровадити нові технології, яких раніше не було. Зокрема, у Вінниці зараз роблять близько 500 первинних стентувань на мільйон населення щороку.

"Зараз питання вже полягає не в тому, щоб впровадити ці технології, а в тому, щоб їх максимально розповсюдити на всю територію України", - підсумував Ігор Данильчук.

Нагадаємо, що завдяки спільним зусиллям Міністерства охорони здоров’я України та Кабінету міністрів за останні два роки в країні була організована та активно розвивається мережа реперфузійних центрів.

Крім того, у рамках спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» відбуваються закупівлі ангіографів та іншого медичного обладнання для лікування пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Проект, який триватиме до 2020 року, реалізовується у 8-ми областях України: Волинській, Вінницькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Закарпатській, Полтавській, Рівненській та Львівській.