Новини

24 квітня Рахункова палата України оприлюднила на своєму офіційному сайті неправдиву та маніпулятивну інформацію щодо результатів аудиту ефективності використання бюджетних коштів Міністерством охорони здоров’я України під час медичних закупівель через міжнародні організації. МОЗ України  не може допустити, щоб публікації від імені державних органів вводили в оману журналістів та українське суспільство. Тому публікуємо спростування неправдивих даних.

Сумніви щодо достовірності інформації Рахункової палати викликає вже той факт, що в офіційному повідомленні відомство суперечить своїм же твердженням.

• 1. Зокрема, у публікації йдеться про те, що “економність бюджетних витрат на придбання лікарських засобів і медичних виробів за цінами, які значно нижчі в порівнянні із цінами закупівель, які до 2015 року здійснювало безпосередньо міністерство, безперечна”. В той же час Рахункова палата стверджує, що “основного очікуваного результату від зміни системи централізованих закупівель суспільство досі не отримало”.  

Закупівлі ліків за нижчими цінами - один із ключових факторів підвищення рівня забезпеченості безоплатним лікуванням за кошти держбюджету. Наводимо лише кілька прикладів результатів підвищення ефективності централізованих закупівель, що вже відчули тисячі пацієнтів по всій Україні.

- Сьогодні держава забезпечує всіх пацієнтів з інфарктом у критичному стані безоплатними стентами. Перший прорив у забезпеченні стався у 2016 році, коли компанія Crown Agents за ті ж кошти змогла закупити втричі більше стентів, ніж це робив МОЗ України до запровадження закупівель через міжнародні організації.

- На 90% препаратів для онкохворих нижчі ціни - значно більше ліків для онкохворих. Деякі препарати для пацієнтів з раком крові вдалося закупити у 67 разів дешевше, ніж це робило міністерство до впровадження закупівель через міжнародні організації.

- Закупівлі через міжнародні організації в рази ефективніші, ніж регіональні. Онкологічний препарат ЦИСПЛАТИН "ЕБЕВЕ": ціна на міжнародних закупівлях - 5,16 долара. А Головний військовий клінічний госпіталь закупив його в 3 рази дорожче - по 16,16 доларів.

• 2. Рахункова палата заявляє про “безгосподарність та безконтрольність з боку МОЗ  України”, які нібито стали причиною порушення умов договорів і накопичення коштів держбюджету на рахунках міжнародних компаній.

Коли на рахунках міжнародних організацій, залучених Україною до державних закупівель ліків, можуть залишатись кошти? Здебільшого тоді, коли міжнародна організація здійснила закупівлю за меншою ціною, ніж очікувалось, на її рахунках залишаються кошти, які або використовуються для додаткових закупівель, або повертаються до державного бюджету  України.

Так, наприклад, Рахунковій палаті під час аудиту було надано копії документів про отримання Держказначейством коштів, які повернулись від Програми розвитку ООН (ПРООН) у рамках виконання угоди щодо закупівлі лікарських засобів та медичних виробів, укладеної за рахунок коштів державного бюджету  2016 року в розмірі близько 20 млн грн, а також від Краун Ейджентс - у сумі близько 300 тис. дол. США. Щодо залишків на рахунках ЮНІСЕФ за бюджет 2016 року, то Уряд, реагуючи на спалах кору, прийняв рішення про додаткові закупівлі вакцин на ці заощаджені кошти. Вже цього року в Україну поставлять додаткових близько 780 000 доз вакцин. Тобто заощаджені гроші, які Рахункова палата визначила як неефективне використання бюджетних коштів, дозволили забезпечити захист від кору, краснухи та паротиту для ще близько 780  тисяч українських дітей і дорослих під час масштабного спалаху кору.

• 3. Рахункова палата України маніпулює даними про нібито затягування термінів поставок, формуючи враження, що пацієнти начебто не забезпечені ліками вчасно.

Такі твердження є маніпулятивними. В більшості випадків графіки постачання узгоджуються з наявними в медзакладах залишками відповідних ліків або медвиробів, щоби уникнути додаткових ризиків утворення надлишкових кількостей або псування препаратів. Наприклад, поставки деяких вакцин, придбаних за кошти 2018 року було відтерміновано у зв’язку із наявністю в регіонах залишків вакцин, придбаних за бюджети минулих років. Щодо напрямів дитячої онкології, дорослої онкології та вірусних гепатитів, станом на 01.04.2019 року поставки за вказаними напрямами відбуваються.

Крім того, оновлені умови договорів із міжнародними спеціалізованими організаціями також дозволяють контролювати строки тендерних процедур і графіки поставок, що враховуватимуть пріоритетні потреби України в медикаментах та наявні залишки ліків.

У майбутньому система планування постачання та обліку залишків закуплених за державний кошт ліків і медвиробів буде вдосконалена завдяки запровадженню електронної системи,  що в режимі реального часу дозволятиме відслідковувати та ефективно розподіляти наявні ліки та медвироби між медзакладами, відповідно до їхніх потреб.

• 4. Зауваження Рахункової палати до закупівлі ліків зі скороченими термінами придатності ставлять під загрозу забезпечення українців лікуванням.

Міністерство погоджує поставку ліків зі скороченими термінами придатності лише в разі нагальної потреби в ліках, коли перед МОЗ стоїть питання порятунку життя та здоров'я пацієнтів. Середній цикл виробництва лікарських засобів складає близько 4-6 місяців. Лише для забезпечення безперервності необхідного лікування українських пацієнтів та уникнення   кількамісячного очікування на нововироблені ліки, МОЗ України приймає рішення закуповувати вже готові препарати. Відповідно, термін придатності у них може бути коротшим на кілька місяців. Наприклад, препарат, у якого загальний термін придатності 18 місяців, можна або чекати на його виготовлення ще півроку, або купити вже наявний, в якого залишковий термін придатності - 12 місяців. За ефективне використання ліків протягом терміну придатності несуть відповідальність медичні заклади, які приймають ліки на баланс. Лікарні зобов`язані за п`ять місяців повідомити міністерство про неможливість використати замовлені ліки до того, як спливе термін придатності. Неможливість закуповувати ліки зі скороченим терміном придатності призведе до виникнення дефіциту ліків на місцях та переривання лікування пацієнтів.
Крім того, під час закупівель препаратів зі зменшеними термінами придатності, міжнародні організації та виробники гарантують заміну цих препаратів, у разі їх невикористання до кінця терміну придатності. Наприклад, компанія Краун Ейджентс здійснила заміну 2,8 тис. закуплених коштом 2015 року таблеток препарату з дитячої онкології «Метотрексат».

• 5. Рахункова палата кваліфікує як порушення закупівлю окремих найменувань препаратів (off-label) для лікування онкохворих дітей, аргументуючи це тим, що “в інструкціях для медичного застосування цих ліків є обмеження щодо їх використання для дітей”.

МОЗ України вже застерігало аудиторів від подібних заяв, оскільки рекомендації не закуповувати такого типу препарати створюють ризики, що сотні онкохворих дітей можуть залишитися без життєво важливих ліків.

Лікарські засоби поза зареєстрованими показаннями застосовують у випадках дуже рідкісних форм пухлин (левова частка захворювань саме у дитячій онкології) або тоді, коли немає переконливої реакції на «дозволене» лікування. Більш як половина усіх лікарських засобів не мають специфічного дозування для дітей, що змушує педіатрів-онкологів лікувати «off-label», базуючись на клінічному досвіді. Міжнародний досвід використання препаратів «off-label» охоплює більшість країн ЄС (Франція, Італія, Німеччина) та США. У затверджених українських протоколах та адаптованих клінічних настановах у онкології та дитячій онкології чи онкогематології теж мають місце рекомендації щодо застосування препаратів «off-label». Застосування препаратів «off-label» у дітей пов’язано з тим, що фармкомпанії не проводили клінічних досліджень саме у цієї категорії пацієнтів. Встановлено, що застосування лікарських засобів поза зареєстрованими показаннями становить 18–60 % у дітей молодшого віку та близько 90 % у новонароджених.