Новини

У ЗМІ та соцмережах активно поширюються цитати мера Харкова Геннадія Кернеса про критичну нестачу коштів на інсуліни у місті і недофінансованість програми закупівель препаратів для інсулінотерапії. Перед тим, як робити висновки і піддаватись на маніпуляції, прочитайте правдиві факти про забезпечення пацієнтів Харківської області препаратами інсуліну.

Факти про забезпечення Харківської області препаратами інсуліну:

1. Харківська область загалом використала наразі лише частину коштів, виділених державою для закупівлі препаратів інсуліну. Згідно з даними електронного реєстру, за 7 місяців 2018 року у Харківській області були відпущені рецепти на суму 34 657 181 грн для 13 188 пацієнтів. У 2018 році МОЗ України виділив для Харківської області понад 45 млн грн на забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну. Тож в області ще наявні близько 12 млн грн, виділених за медсубвенцією. Ефективний розподіл коштів між закладами охорони здоров’я у різних населених пунктах області - це обов’язок структурного підрозділу з питань охорони здоров'я ОДА.

2. Заяви міського голови про потребу міста Харків у коштах на забезпечення інсулінами на рівні більше 60 млн грн є необґрунтованими. Оскільки така сума відповідає загальному обсягу потреби всієї Харківської області на рік, згідно з фактичними даними електронного реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії.

3. Забезпечення хворих діабетом необхідними лікарськими засобами та медичними виробами здійснюється за рахунок державного, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Враховуючи дані електронного реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, кошти, виділені з державного бюджету в 2018 році, покривають потребу всієї області на 76%.  Згідно з нормами чинного законодавства, місцева влада у Харкові має забезпечити додаткове фінансування для забезпечення пацієнтів препаратами інсуліну. Питання розподілу коштів медсубвенції, місцевих бюджетів та інших джерел, а також контролю за призначеннями лікарями необхідної кількості препаратів інсуліну хворим, внесених до електронного реєстру, належить безпосередньо до компетенції та відповідальності місцевих органів влади.

4. Завдяки запровадженню електронного реєстру пацієнтів, які потребують інсулінотерапії, абсолютно прозоро у реальному часі можна контролювати забезпечення пацієнтів усіх регіонів конкретними препаратами і розраховувати потребу в інсулінах не за обліковими даними пацієнтів, які лікарі внесли до реєстру, а за фактичним використанням препаратів реальними людьми.

Запровадження реєстру, введення нових інструментів для прозорої оцінки і планування потреби в інсулінах у 2017 році було проблемним на Харківщині - статистичні дані щодо реальних пацієнтів не були враховані і через це потреба у заявках суттєво завищувалась. Так, наприклад, управління охорони здоров’я Харківської ОДА подавало потребу у інсулінах на 2017 рік для 16 905 дорослих пацієнтів, хоча на кінець 2017 року до реєстру було внесено 13 615 інсулінозалежних пацієнтів.

Результати аналізу роботи електронного реєстру показують, що в цілому по Україні різниця між кількістю заявлених обласними департаментами і управліннями пацієнтів та тими, хто фактично отримував препарати інсуліну протягом 6 місяців 2018 року, становить майже 45 тис людей. Тобто обласні департаменти/управління при формуванні потреби враховували 45 тисяч “мертвих душ”, щоби обгрунтувати кількість грошей на закупівлю препаратів інсуліну за кошти державного бюджету.

Докладніше, як отримати інсулін пацієнтам, які потребують інсулінотерапії читайте тут: http://moz.gov.ua/article/health/jak-otrimati-insulin-pacientam-jaki-potrebujut-insulinoterapii

У Харківській області обласне управління охорони здоров’я наразі очолює Богдан Федак, якого МОЗ України не погодило на цю посаду через доведені факти його кримінального минулого.