Інтерв’ю

Заступник міністра охорони здоров'я Ольга Стефанишина розповіла Delo.UA, чи існують в Україні проблеми з вакцинами, та як МОЗ планує їх вирішувати. Поговорили також про закупівлі ліків на 2018 рік та реалізацію медичної реформи.

 

Тема закупівель ліків одна з найгарячіших в Україні. І це не дивно, адже ліки, які закуповує держава, здебільшого в дефіциті. Про це "кричать" зі сторінок соцмереж пацієнти, які стикаються з відсутністю препаратів в лікарнях. Батьки, які не знаходять необхідних вакцин в поліклініках. Громадські організації, які продовжують збирати гроші на лікування важкохворих пацієнтів. Здебільшого всі змирилися з тим, що якщо ви потрапили в лікарню, то будьте готові купувати за власний кошт  ліки та медичні вироби, навіть бинт.

Ситуація стала ще більш складною в 2014 році, коли відбулася зміна влади після Майдану. Якщо пояснювати простими словами, то старі схеми та "договірняки" щодо закупівель ліків розвалилися, а нові не утворилися. В результаті самі учасники закупівель почали блокувати їх через АМКУ. Провести закупівлі вчасно не вдалося, тому виник ще більший дефіцит ліків.

Тоді було прийнято рішення передати закупівлі ліків Міжнародним організаціям (МО). На законодавчому рівні передача була закріплена в березні 2015 року і МО отримали право закуповувати ліки для України до березня 2019 року. Цей період Україна повинна використати для реформування системи державних закупівель, а також розробити такий механізм, який не поверне нас в 2014 рік та в старі корупційні схеми.

Delo.UA зустрілося із заступником міністра охорони здоров'я з питань європейської інтеграції Ольгою Стефанишиною, яка курує закупівлю ліків і процес її реформування, і розпитало про те, як в Україні реформують закупівлі ліків.

 

На якому етапі підготовка до централізованих закупівель за кошти бюджету 2018 року?

Підготовка до закупівель почалася ще в листопаді 2017 року – саме тоді МОЗ почав процес формування номенклатур. Це рекордний час початку циклу закупівель. Вперше з 2015 року ми почали процес не просто вчасно, а заздалегідь.

Сьогодні вже затверджена перша частина Постанови Кабінету Міністрів, якою затверджується перелік препаратів та медвиробів, а також необхідні обсяги закупівель, тобто потреба. В першу частину Постанови увійшло 9 програм. І ми вже запускаємо відбір міжнародних організацій, які будуть проводити закупівлі.

Поки все йде за графіком, тому в квітні 2018 року ми плануємо почати процес підписання договорів. Для порівняння – в 2015 році, у перший рік роботи міжнародних організацій Постанова Кабміну була підписана в жовтні. І знадобилося три роки для того, щоб вирівняти графік.

 

Що відбувається далі, коли ви визначилися з номенклатурами?

Збираємо дані щодо потреб регіонів. В цьому році регіони подають свої потреби згідно з оновленою формою. Крім інформації про те, скільки ліків їм треба, вони повинні підрахувати залишки поставок 2016 та 2017 років. Ми проводимо повний аудит для того, щоб підвищити ефективність закупівельного процесу. Три останні роки закупівлі відбувалися зі зміщеним графіком, багато препаратів поставлялося додатково на зекономлені гроші, тепер ми хочемо зрозуміти, скільки їх у нас реально є в наявності, чого не вистачає, які ліки в надлишку. Це допоможе визначити нам недофінансовані програми. Є випадки, коли відповідно до розрахунків регіонів препарату вистачить на кілька років вперед. В результаті державні кошти можна витратити на препарати, яких не вистачає.

Це в певній мірі зробило процес збору потреб по Україні більш складним, але перші дев'ять програм вже успішно пройшли цю процедуру. Крім цього, ми розробили спеціальну електронну форму для зручності внесення даних та і їх аналізу.

Після завершення збору та верифікації потреби, Міністерство охорони здоров'я подає проект постанови до Кабміну. Далі ми переходимо до вибору організацій та підписання контрактів. Цей процес вже почався.

 

Чи були проблеми з утвердженням номенклатур, як це було в минулі роки?

Були нові препарати та програми, на які нам необхідно було встановити ціни, оскільки в Україні вони раніше не закуповувалися в рамках державних закупівель. А загалом, не було ніяких проблем. Робота з номенклатурами вже відточена досвідом минулих років, ми просто врахували всі помилки та швидко все затвердили.

 

Цього року закупівлями будуть займатися ті ж міжнародні організації?

Як і щороку, ми вже запросили до закупівель всі організації, які зазначені в законі та можуть здійснювати відповідні закупівлі. Це і ЮНІСЕФ, і ПРООН, і Crown Agents. У цьому році у нас зміниться порядок співпраці з міжнародними організаціями. Ми вдосконалюємо договори, згідно з якими будуть проводитися закупівлі. Також ми затверджуємо методику відбору міжнародних організацій.

 

Скільки грошей виділено на закупівлі 2018 року?

Як і в минулому році 5,9 млрд грн.

 

Чи буде додаткове фінансування в цьому році?

Ми будемо робити все, щоб забезпечити пацієнтів ліками відповідно до реальної потреби, враховуючи залишки та поставки в цьому році. Саме з цією метою ми зараз і проводимо аудит. Коли стане зрозуміло, що на певні життєво важливі програми не вистачає фінансування, будемо шукати можливості для того, щоб ці потреби закрити. Так, наприклад, в минулому році МОЗ на кошти зекономлені з інших програм перерозподілив 100 млн грн на програму дорослої онкології. Для мене, як людини, яка багато років пропрацювала в організаціях, створених пацієнтами, це питання дуже важливе.

 

Часто регіони скаржаться на брак ліків. Хоча вони самі визначають, скільки і яких ліків їм треба. Чому ця проблема виникає щороку, і як ви плануєте її вирішувати?

В певній мірі ця проблема виникала внаслідок затримки закупівельного циклу. Частково – через брак фінансування. Важливо розуміти, що жодна держава у світі не може на 100% забезпечити усіх пацієнтів лікуванням  за кошти бюджету.

У той же час нам потрібно навчитися максимально ефективно управляти тими засобами і тими обсягами ліків, які є.

Частково цю проблему вирішує нова форма розрахунку потреби, про яку я згадувала вище. Вона дає можливість більш чітко розраховувати потреби регіонів в ліках. Ми підтримуємо постійну комунікацію з регіонами, консультуємо їх. І намагаємося донести, що вони можуть звертатися до нас, якщо їм щось не зрозуміло в формулах розрахунку потреб. Переконуємо їх вказувати реальну потребу в ліках. Нещодавно провели селектор, потім ще один. Адже в більшості випадків вони надають некоректні дані ненавмисно, бо просто не розуміють, як їх правильно розрахувати.

Але в будь-якому випадку, збір потреб не буде ідеальним до того моменту, поки у нас не запрацює система електронного реєстру пацієнтів та ліків. Саме зараз ми плануємо запустити електронний реєстр ліків, ми готуємо технічне завдання та визначаємо функціонал, який хочемо бачити.

Наша мета – щоб і управлінці охорони здоров'я, і ​​пацієнти точно знали, скільки і яких саме безкоштовних ліків знаходиться в кожній лікарні. Поки єдиної системи немає, нам доводиться збирати цю інформацію по крихтах.

 

Можна вважати, що з введенням електронного реєстру почнеться реформа закупівельного процесу?

Це скоріше реформа обліку ліків. Адже ця система дозволить нам в реальному часі відстежувати, які саме ліки і де знаходяться, розподіляти їх по Україні відповідно до потреби. І найголовніше, закуповувати не просто фіксовану кількість ліків згідно з певною програмою, а виходити з реальних потреб.

Ми хочемо, щоб Україна відійшла від старих систем планування та прийшла до закупівель ліків, які нам насправді потрібні. Для цього нам потрібен електронний реєстр пацієнтів, щоб наочно бачити, скільки є пацієнтів з тим чи іншим захворюванням. А також впровадження європейських методик розрахунку потреби, які розробляються на основі протоколів лікування та статистики, які дозволяють прогнозувати потрібну кількість необхідних ліків. Ми вже почали тестувати такий підхід – з вакцин.

 

Чому вирішили розпочати з вакцин, адже це "болюча" тема для українців?

Саме тому і взялися за неї. Саме під час спалаху кору ми побачили, що наявний розрахунок не коректний. Це веде до того, що в одних областях є надлишок вакцин, вони просто лежать на складах, а в інших – дефіцит внаслідок спалаху кору. З метою уникнути цього в майбутньому, ми звернулися до ЮНІСЕФ та ВООЗ, які надали нам методику розрахунку потреби у вакцинах згідно з міжнародними стандартами. Це нескладна формула. Є статистика народжуваності дітей, є кількість людей з групи ризику контакту з інфекціями та інші чинники, які впливають на кінцевий показник. Використовуючи цю формулу ми можемо розрахувати потребу України у всіх вакцинах на кілька років вперед.

Ми вже прийняли постанову Кабміну, розробляємо наказ і уже в цьому році почнемо планувати закупівлю вакцин згідно з новою методикою на три роки вперед.

Дуже важливо планувати наперед. У світі існує обмежена кількість майданчиків виробництва вакцин, а також великі обсяги замовлень, складний тривалий процес виробництва. Тому країни в усьому світі роблять замовлення наперед. Європейські країни планують закупівлі ліків та вакцин мінімум на 3 роки наперед, і навіть на 5. Саме таке планування допомагає уникнути перебоїв з поставками життєво важливих ліків.

 

А для інших закупівель ліків будете впроваджувати схожий механізм розрахунку?

Подібний підхід повинен бути застосований до всіх видів закупівель. Але для проведення розрахунку по іншим програмам ми не маємо однієї зі складових – реєстрів пацієнтів, отже, кількості людей, які потребують ліки. І поки у нас не буде цих даних, розраховувати потребу буде складно.

 

На якому рівні забезпечення вакцинами по Україні на сьогоднішній день?

Станом на 1 березня 2018 року в нас є понад 2,8 млн доз вакцин БЦЖ. Вакцин для профілактики поліомієліту - 338,5 тисяч ін'єкційної та 1,5 млн доз оральної. Вакцин КПК більше 300 тисяч доз. Ми щомісяця подаємо статистику щодо кількості вакцин у всіх регіонах.

У квітні в Україну приїде чергова партія вакцин КПК. В цілому ситуація з вакцинами стабільна.

 

Однак постійно спливають історії щодо нестачі вакцин. Чому?

На центральному рівні ми намагаємося зробити все, що від нас залежить, щоб вакцини були в наявності в кожній лікарні. Я вам розповім реальну історію, яка сталася під час спалаху кору. Як тільки ми отримали додаткові вакцини від ЮНІСЕФ, ми встановили рекорд: розмитнили поставку за один день, зробили наказ про розподіл і завезли в регіони протягом тижня. Це наше завдання, отримати вакцини та доставити в області. Далі регіони самостійно розподіляють партію по лікарнях, видаючи свій, на місцевому рівні, наказ. Через кілька днів після того, як ми доставили вакцини КПК, і думали, що їх уже розвозять у лікарні, мені написала дівчина про те, що вона звернулася в свою поліклініку за вакциною КПК і їй відповіли, що її немає і не буде. Мої колеги подзвонили в область з'ясовувати ситуацію, і виявилося, що на місцевому рівні не встигли видати відповідний наказ про розподіл вакцин у медичні заклади, а це є відповідальністю влади на місцях. Через кілька днів ця дівчина мені відповіла, що вакцини доставили.

Але ми не можемо в ручному режимі керувати доставкою вакцин і ліків в кожну з лікарень України. Важливо, щоб обласні управління охорони здоров'я оперативно працювали на місцях і розуміли, що це їхня відповідальність.

Відразу після цього було проведено селектор з усіма областями на рівні Віце-Прем'єр-Міністра, щоб прискорити розподіл вакцин по лікарнях.

 

Під час спалаху кору між МОЗ та Закарпатською областю виник конфлікт щодо відсутності вакцин. Як все закінчилося?

Ми приклали усіх зусиль, щоб допомогти Закарпатській області і не тільки їм, адже дефіцит виник і в інших областях через підвищений попит у зв'язку зі спалахом кору. Ми відразу закликали всі області, у яких були надлишки, поділитися вакцинами до наступної поставки. Доходило до особистих дзвінків губернаторів з проханням не кидати колег з інших областей в біді. Але механізм залишався бюрократичним – він розроблений таким чином, що без узгодження з областями, МОЗ, навіть в таких критичних ситуаціях, не може робити перерозподіл вакцин.

Ми врахували весь цей досвід. І зробили більш гнучким процес перерозподілу вакцин і взагалі ліків між областями.

Можливо кілька варіантів. Тепер МОЗ своїм рішенням може управляти запасами ліків між областями. Крім цього, самі області отримали автономію, тепер вони можуть ділитися один з одним без узгодження з МОЗ. Це прискорить процес передачі потрібної кількості ліків. Ну і якщо комусь зручно, то можна робити перерозподіл і згідно зі старою процедурою.

 

Вакцини, які закуповує місцева влада, це вакцини від сказу, сироватки від укусів змій та інші, що переважно відсутні в Україні. Як плануєте вирішувати це питання?

Ми почнемо закуповувати їх на державному рівні. З 2018 вперше вводиться закупівля сироваток. Якраз зараз ми формуємо номенклатуру цієї програми.

А місцева влада, зі свого боку, повинна і далі розуміти важливість цього питання та проводити закупівлі.

 

Який стан справ з закупівлями за кошти бюджету 2017 року?

Міжнародники на 80% закінчили закупівлю. І більше половини вже доставлено в Україну. Поки рано говорити про загальну суму економії, оскільки процес закупівель ще не завершений.

Крім цього, я вважаю, що потрібно відходити від розмов про те, за бюджет якого року закуплено ліки. Зараз у нас накладаються поставки і залишки закупівель декількох років, приїжджають ліки, що були закуплені на зекономлені кошти. Тому мова повинна йти про наявність препаратів в лікарнях і про ефективне управління залишками.

 

Давайте розглянемо забезпечення ліками з цього боку. За якими програмами у нас дефіцит, а що в надлишку?

У нас, наприклад, немає потреби за програмою дитячого діалізу, лікарні просять тимчасово призупинити поставки, оскільки вже достатньо забезпечені. Крім того, закупівлі за цією програмою здійснюються і на місцевому рівні. Тепер ми можемо передати гроші, виділені на дитячий діаліз, на дефіцитні програми. По онкопрограмі є ліки, яких вистачить на 2-3 роки, а є ті, які закінчуються.

Тому ми, наприклад, склали для ПРООН список пріоритетних ліків з дитячої онкології, які потрібно поставити в першу чергу. Але це все ручний режим роботи. Повторюся, всю цю систему відстеження залишків ліків потрібно перевести в онлайн і прогнозувати ситуацію.

Коли ми проведемо аудит – побачимо реальну потребу, зрозуміємо наскільки і скільки у нас дефіцитних програм.

 

Чи є проблеми з регіональними закупівлями ліків?

Так, із закупівлями в регіонах є проблеми. Ми часто бачимо, що вони обходять Prozorro за допомогою допорогових закупівель, також є питання до тендерної документації. Зараз ми працюємо з Мінекономрозвитку над розробкою методичних рекомендацій. Тому що медичні закупівлі дуже специфічні.

 

Як регіони сприймають цю ініціативу?

Я б сказала, що вони повинні бути зацікавлені в ній. Принаймні та частина, яка порушує процедуру внаслідок незнання, не розуміючи, як працює система. Ми будемо пояснювати. І ті, хто захоче, зможуть проводити закупівлі правильно.

 

Ми обговорили велику кількість проблем, пов'язаних із закупівлями, і немає сумніву, що систему потрібно реформувати. Та й в цілому, коли приймався закон про передачу закупівель МО, говорилося про те, що це вимушений захід, поки ми не відбудуємо процес самостійно. Так ось, час закінчується ...

Так, через рік закінчується дія закону. З самого початку мова йшла про створення Національного закупівельного агентства, яке і буде проводити всі закупівлі.

Але ж реформа закупівель – це не про те, що потрібно створити неефективного монстра-закупівельника, який поверне нас в 2013 рік.

Це про те, як зробити процес закупівель оптимальним. Зараз у нас 40 програм, відповідно до яких держава закуповує лікарські засоби та медичні вироби. Точніше, це близько півтисячі препаратів та понад 700 медичних виробів. По кожному з них потрібно зібрати потребу, визначити дозування, упаковку, знайти виробника, який запропонує найбільш вигідну ціну тощо. Це величезний шматок роботи. І це багато для одного агентства.

Коли писалася концепція про створення закупівельного агентства, закони про медичну реформу ще не були прийняті, і не було ясно, чи буде у нас нова система фінансування медичних послуг, чи буде створена Національна служба здоров'я.

Вже зараз ми розуміємо, що агентство має стати одним з інструментів, який буде працювати разом з іншими – це і реімбурсація, і включення медвиробів в вартість послуги тощо. Максимально ефективне використання цих інструментів – в цьому полягає реформа. Ми прагнемо, щоб всі існуючі програми поетапно логічно вписалися в процес реформування медицини – як первинної, так і вторинної та третинної ланок.

Наприклад, розглянемо реімбурсацію (програма «Доступні ліки» - ред.). Зараз проводиться реформа фінансування медичних послуг, яка передбачає, що частина ліків буде реімбурсована. Я думаю, що частину централізованих закупівель ми передамо на цю програму.

Також на центральному рівні закуповуються медвироби, вартість яких може увійти в тариф медичної послуги. І їх будуть закуповувати медустанови самостійно. Ці програми автоматично будуть передані на місцевий рівень.

У багатьох країнах існують агентства, які допомагають медичним закладам групувати закупівлі і тим самим домагатися зниження цін. Агентство також може існувати для закупівель стратегічних програм – вакцин і, можливо, інших програм, які важливі для національної безпеки.

Саме зараз ми розробляємо механізми реформи. Йде перегляд всіх існуючих програм, і ми пишемо дорожню карту переходу всіх 40 програм на той чи інший метод забезпечення.

Хочемо зрозуміти, який інструмент закупівлі того чи іншого препарату буде найбільш ефективним для України, і в цьому нам допомагають як національні, так і міжнародні експерти.

Однак ми розуміємо, що передати все на рівень лікарень або на програму реімбурсації ми не можемо. Децентралізація закупівель не завжди хороша. Адже ціна нижча, коли ви купуєте великий обсяг, та й можливостей торгуватися більше. Є навіть така практика, коли країни Європи об'єднуються, щоб зробити закупівлю ліків для забезпечення нижчої ціни. Тому держагентство може стати важелем для переговорів щодо цін, воно може контрактувати закупівлі, вести переговори з компаніями.

 

Чи встигнете до 2019 року?

Саме дорожня карта це покаже.

 

Джерело: https://goo.gl/cR4rof​