Інтерв’ю

Які чинники слід враховувати та чому приділяти увагу якнайперше?

У зв’язку з пандемією COVID-19 усе частіше порушується питання психічного здоров’я. Новий виклик сучасності вкотре довів необхідність охорони здоров’я, зокрема психічного.

Наявна в соціальних мережах та ЗМІ різноманітна інформація з приводу такого важливого і делікатного питання – значною більшістю не має науково-доказового підґрунтя.

Розглянемо деякі результати наукових досліджень, що проводилися і проводяться в різних країнах та жваво обговорюються світовою професійною спільнотою.

Зокрема під час пандемії можуть з’явитися симптоми психічних розладів або загостритися вже наявні.

Під час минулих епідемій науковці фіксували у населення депресії, тривоги, посттравматичний стресовий розлад або ПТСР (це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події),  панічні атаки, суїцидальні думки та суїцидальні дії.

У ході вивчення впливу епідемії коронавірусу на психічне здоров’я людини, було проаналізовано 19 досліджень, проведених у Китаї, Іспанії, Італії, Ірані, США, Туреччині, Непалі й Данії.

В результаті у людей виявили симптоми: психологічного дистресу (до 38%), тривоги (до 50,9%), депресії (до 48,3%) та ПТСР  (до 53,8%).

Фактори ризику, які впливають на появу вищезазначених симптомів:

• жіноча стать;
• вік ≤ 40 років;
• статус безробітного (-ої) або студента (-ки);
• наявність хронічних чи психічних захворювань;
• постійне користування соціальними мережами та перегляд новин щодо коронавірусу.

Повний текст колонки Ірини Пінчук читайте на сайте ukrinform.ua