Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Вимоги до довіреності

Вимоги до довіреності, яка подається для декларування змін оптово-відпускних цін на лікарські засоби або вироби медичного призначення
 

Довіреність – письмове уповноваження, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі (частина третя статті 244 Цивільного кодексу України) (далі - ЦК України). 

Форма довіреності 

За змістом статей 244 та 245 ЦК України форма довіреності може бути звичайною письмовою або письмовою нотаріальною. 

Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин (частина перша статті 245 ЦК України). 

Довіреність юридичної особи 

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи (стаття 246 ЦК України). 

Строк дії довіреності 

Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. 

Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана. 

Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною (стаття 247 ЦК України). 

Строк дії довіреності посвідченої нотаріально зазначається словами та визначається роками, місяцями, тижнями, днями і не може бути визначений настанням будь-якої події (підпункт 2.1. пункту 2 глави 4 Порядку вчинення окремих нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", зареєстрованого 22.02.2012 № 282/20595) (далі - Порядок). 

Вимоги до змісту доручення 

У довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України). 

У тексті довіреності посвідченої нотаріально мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. У довіреностях на ім'я адвокатів зазначаються їх статус та членство в адвокатському об'єднанні (якщо адвокат є членом адвокатського об'єднання) (підпункт 2.4. пункту 2 глави 4 Порядку). 

Передоручення 

Представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє (частина перша статті 240 ЦК України). 

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню (частина друга статті 245 ЦК України). 

Довіреність, видана в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана (підпункти 5.4. та 5.5. пункту 2 глави 4 Порядку). 

Припинення представництва за довіреністю 

Представництво за довіреністю припиняється у разі закінчення строку довіреності; скасування довіреності особою, яка її видала; відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; припинення юридичної особи, яка видала довіреність; припинення юридичної особи, якій видана довіреність; смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності, смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. 

З припиненням представництва за довіреністю втрачає чинність передоручення (стаття 248 ЦК України). 

Застосування законодавства іноземних держав. Міжнародні договори 

Документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України (стаття 13 Закону України "Про міжнародне приватне право"). 

Єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений. Однак дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами, відміняють чи спрощують дану формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації (стаття 3 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, згода на обов'язковість якої надана Законом України "Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів") (далі - Конвенція). 

Апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до Конвенції (стаття 4 Конвенції). 

Апостиль повинен мати форму квадрата, довжина сторін якого дорівнює щонайменше 9 сантиметрам.

Завантажити:
27 вересня 2017