Ювілейні дати поточного року :: Історія :: Галузь

Перелік подій та фактів
з історії української медицини та охорони
здоров я, ювілейні дати яких припадають на 2010 рік

- у Києві велика княгиня Ольга та ігумен Києво-Печерського монастиря Феодосій заснували при Києво-Печерській Лаврі "богодільню" - притулок для хворих та немічних, один з перших лікувальних закладів в Україні-Русі.

- помер Анапій Печерський, чернець Києво-Печерської Лаври, перший уславлений лікар-цілитель України-Русі.

- у Львові дочка князя Лева Галицького - Констанція віддала свій посаг для спорудження при храмі Іоанна Хрестителя монастиря з притулком для хворих і аптекою.

- у Львові київський аптекар Василь Русин (Базилій Рутенус) заснував одну з перших приватних аптек.

- у Львові магістрат прийняв на службу аптекаря і лікаря Олександра, виділивши йому кошти для заснування першої публічної аптеки для загального користування.

1615р., 15 жовтня (395-річчя) - київська меценатка Гальшка Гулевичівна (Єлизавета Гулевич) заповіла садибу із землею на заснування Київським братством монастиря, шпиталю та школи (майбутня Києво-Могилянська колегія)

- у Луцьку заходами міщан відкрито першу в Україні міську лікарню для хворих - "Лікарню братства милосердя".

- у м. Руані (Франція) вийшов друком твір французького інженера Гійома Лавассера де Боплана "Опис України", в якому міститься інформація про високий рівень гігієни серед українських козаків.

- французький історик Шерер написав, що в Україні "при кожній церкві без винятку є лікарня або лазарет, де люди, справді бідні й не здатні себе забезпечити, доглянуті коштами церкві, залежно від її прибутків".

- німець І. Вердум написав, що в Україні "купають дітей аж до року щоденно два рази в теплій воді … Так вони лежать у воді понад годину й полощуться, як жаби… Українці вважають, що це сприяє ростові дітей".

- Сенат ухвалив рішення про будову в Києві першого державного шпиталю на 50 хворих, в якому введено посади доктора, лікаря і аптекаря.

- в Україні (як і в Росії) створено Приказ громадського опікування - орган державного управління медичною справою;

- уродженець Полтавщини і вихованець Києво-Могилянської академії Мартин Тереховський захистив у Страсбурзькому університеті докторську дисертацію, в якій довів неможливість теорії самовільного зародження найпростіших;

- у Львові вийшла книга протомедика Галичини Андрія Крупинського "Про води, що мають лікувальну силу", яка містила характеристику мінеральних вод багатьох джерел Галичини.

- уродженець Чернігівкини, основоположник вітчизняної епідеміології, видатний український лікар Данило Самойлович-Сущинський захистив докторську дисертацію у Лейденському університеті.

- у Львові відкрито першу публічну аптеку для населення.

- уродженець Слобожанщини, випусник Харківського колегіуму, згодом професор Московського університету, основоположник анатомо-фізіологічного напряму у вітчизняній медицині Єфрем Мухін (1766-1850) у рукописі своєї докторської дисертації, захищеної у 1804 р. в Геттінгені, вперше виклав основи рефлекторної теорії, розвинув учення про провідну роль головного мозгу в життєдіяльності організму, підкреслював основну роль нервової системи у виникненні захворювань (теорія нервизму);

- у Кременчуці побудовано першу на українських землях велику державну лікарню Приказу громадського спілкування.

- у Харкові відкрито університет з медичним факультетом;

- у Львові закрито університет, а медичний факультет перетворено в Медичну колегію з дворічним терміном навчання.

- в Україні вперше запроваджено написання історій хвороб - "Скорбних листів".

1835 р. (175-річчя) - царський уряд відмінив в Україні Магдебурське право, ліквідував цех цирульників у Києві;

- у Києві відкрито першу гомеопатичну аптеку;

- в Одесі відкрито благодійний заклад - Лічницю для приходящих;

- львівський аптекар і хімік Теодор Торосевич першим почав досліджувати мінеральні води Трускавецьких джерел.

- у Києві відбулося урочисте відкриття одного з перших в Україні Наукового об'єднання лікарів, яке було засноване на 3 роки пізніше, ніж Королівське медичне товариство у Відні, та на 20 років раніше від Московського товариства лікарів.

- у Києві в Університеті св. Володимира відбувся перший захист докторської дисертації на медичну тему - праці О.П.Вальтера "Про механізм сплетіння волосся при колтуні (мікроскопічне дослідження)";

- у Львові стараннями Ядвіги Сапежини відкрито лікарню для дітей ім. св. Софії, яку вважають першою дитячою лікарнею в Європі;

- запроваджено нові правила іспитів для фармацевтів, встановлено фармацевтичні звання: аптекарський помічник, провізор, магістр фармації із захистом десертації, які мали право надавати Харківський та Київський університети.

- в Одесі для немічних і хворих відкрито "Богодільню сердобольних сестер".

- у Києві професор анатомії О.П.Вальтер заснував власним коштом один з перших в Російській імперії та перший в Україні щотижневий медичний чосопис "Современная медицина";

- засновано Подільське медичне товариство, заборонене губернаром у 1865 р.

- у Києві професор медичного факультету Ю.К.Шимановський (1829-1868) у праці "Операції на поверхні людського тіла" вперше в світовій практиці описав вільне перещеплення шкіри;

- професор Харківського університету Іван Павлович Лазаревський (1829-1902) запропонував першу модель прямих акушерських щипців.

- київський хірургу Олександр Степанович Яценко (1843-1897) першим у світі здійснив перещеплення шкіри для заміщення дефекту після вогнепального поранення, опрацював методи блефаропластики (операція за Яценком-Лефаром-Вольфом-Краузе), розширення звужених ділянок стравоходу (бужування за Ясенком-Геккером);

- у Галичині та Буковині старанням з'їзду лікарів офіційно заборонено діяльність цеху цирульників.

- у Києві освячено і відкрито Олександрівську міську лікарню на чолі з лікарем-директором професором-патологоанатомом Ю.І.Мацоном;

- вихованець Київського університету св. Володимира професор М.В.Скліфосовський впровадив стискальне змикання при лікуванні переломів, що не зростаються (замок Скліфосовського);

- у Києві видано книгу "Ліки своєнародні, з домашнього обиходу і в картинах життя";

- у Львові акушерську школу, започатковану Медичним колегіумом 1784 р., перейменовано на Імператорсько-королівську школу акушерства;

- у Києві лікар Ф.О.Леш (згодом керівник кафедри лікарської діагностики) вперше в світі виявив і описав збудника амебіазу.

- у селищі Моршині на Львівщині розпочався розвиток бальнеологічного курорту.

- у Києві завершено будівництво двоповерхового будинку (нині - бульвар Т.Г.Шевченка, 17) для хірургічної та терапевтичної клініки Університету св. Володимира;

- полтавський хірург О.Т.Богаєвський опублікував першу в країні працю про ехінокок;

- в Ужгороді на базі публічної лікарні відкрито школу для підготовки бабок-повитух, спочатку з трирічним, а потім з п'ятирічним терміном навчання;

- київський терапевт Феофіл Гаврилович Яновський (згодом академік) у своїй докторській дисертації встановив бактерицидну дію ультрафіолетових променів на паличку черевного тифу;

- одеський лікар-інфекціоніст (згодом перший професор кафедри інфекційних хвороб) В.К.Стефановський (1867-1949) вперше в країні впровадив інкубацію при дифтерійному крупі замість трахеотомії.

- у Києві професор Олександр Д. Павловський одним з перших у світі виготував у своїй лабораторії і застосував для лікування антидифтерійну сироватку;

- у Харкові Ю.Ф.Фінк відкрив першу платну ортопедичну лікарню для дітей;

- у Харкові лікар Л.В.Орлов, а в Одесі лікар І.Ф.Сабанєєв виконали перші в країні операції на судинах;

- зареєстровано відкриття рентгенівських променів Конрадом Рентгеном, хоча на шість років раніше український лікар професор Віденського університету Іван Пулюй зробив перші знімки кісток руки людини в Х-променях, але не зареєстрував своє відкриття;

- в Ужгороді споруджено перший акушерський стаціонар на Закарпатті, який став базою для Ужгородської акушерської школи;

- у Києві засновано Товариство для боротьби із заразними хворобами на чолі з професором О.Д.Павловським. яке ставило своєю метою виробництво протибактерійних препаратів і будівництво Бактеріологічного інституту;

- у Львові на вул. Піарів (нині вул. Некрасова) відкрито шпитальний корпус, де розташувалися пологове відділення, акушерсько-гінекологічна клініка та акушерська школа (згодом кафедра акушерства та гінекології Львівського університету під керівництвом професора Адама Чижевича).

- у Львові відбувся перший випуск лікарів у відновленому 1894 року лікарському (медичному) факультеті університету;

- 1 вересня в Одеському (Новоросійському) університеті відкрито медичний факультет (перший декан - відомий учений-патолог професор В.В.Підвисоцький);

- у Парижі в роботі 13-го міжнародного товариства лікарів взяла участь українська делегація, сформована НТШ (В. Кобринський, Т. Гвоздецький (Галичина), проф. І. Горбачевський (Прага), Є. Кобринський (Відень), В. Сіменович (Чикаго), В. Шмигельський (Франція);

- у Катеринославі (нині Дніпропетровськ) відкрито зуболікарську школу;

- у Львові створено фармацевтичну фірму "П. Міколяш і спілка", яка забезпечувала чверть потреб Галичини у лікарських засобах, реалізовувала продукцію європейських фірм;

- у Києві засновано Товариство дитячих лікарів (голова - проф. В.Е.Чернов);

- у Києві створено Дерматосифілідологічне товариство (голова проф. С.П.Томашевський);

- у Харкові засновано Дерматологічне і венерологічне товариство;

- у Харкові-Хоролі-Одесі почав виходити часопис "Вісник гомеопатичної медицини".

- в Одесі створено Чорноморське товариство взаємного страхування судовласників від нещасних випадків з їхніми робітниками і службовцями;

- київський хірург Е.Г.Черняхівський опублікував статтю "Випадок зашивання рани серця", започаткувавши становлення серцево-судинної хірургії в українській медицині;

- опубліковано записку Імператорської Академії Наук "Об отмене стеснений малорусского печатного слова", внаслідок якої царський уряд послабив заборони української мови, стало можливим створення у Києві Українського Наукового Товариства (УНТ), друкування наукових праць, у т. ч. медичних, українською мовою;

- у Львові організовано комітет, який вів облік хворих на туберкульоз і допомагав Товариству боротьби з туберкульозом в організації роботи амбулаторій;

- рада професорів Харківського університету затвердила рішення про допущення жінок вільнослухачами на медичний та інші факультети;

- київський лікар Модест Левицький був кандидатом в депутати Державної думи від спільного блоку українців, кадетів та єврейського об'єднання;

- У Києві засновано професійне Товариство фармацевтів-службовців.

1910 р. (100-річчя) - 9 травня Харківське медичне товариство постановило заснувати Жіночій медичний інститут (оргкомітет очолив професор В.Я.Данилевський);

- 22 червня у Львові в домівці Академічної громади відбулися установчі збори Медичної громади - організації українських студентів медицини у Львівському університеті;

- 1 жовтня у Львові засновано Українське лікарське товариство - перша в історії фахова організація лікарів-українців;

- 16 жовтня Галицький сейм ухвалив рішення про будівництво у Львові крайової інфекційної лікарні на 120 ліжок;

- професори Київського університету св. Володимира В.П.Образцов і М.Д.Стражеско опублікували працю "До симптоматології і діагностики тромбозу вінцевих артерій серця", в якій одними з перших у світі дали класичний опис інфаркту міокарда;

- в Одесі український мікробіолог М.Ф.Гамалія обґрунтував значення дезінфекції для боротьби з паразитарними тифами;

- у Києві вийшов друком "Збірник медичної секції Українського Наукового Товариства в Києві" (книга 1, 121 с.) - перша наукова медична книга українською мовою в Наддніпрянщині;

- в Одесі на пожертвування приватних осіб відкрито Вищі жіночі медичні курси;

- у Львові фармацевтична фірма Міколяша відкрила фармацевтичну фабрику "Лакоон";

- у Харкові відбувся З'їзд Півдня Росії для боротьби з заразними хворобами, на якому опрацьовано заходи боротьби з епідеміями.

- у Львові у великій залі митрополичої палати відбулися збори для створення Українського шпиталю, насамперед для лікування поранених Українських Січових Стрільців;

- в Одесі при Вищих жіночих курсах відкрито хіміко-фармацевтичний відділ.

- 27 січня у Харкові на засідання на засіданні Всеукраїнського ревкому та Раднаркому України створено Всеукраїнську комісію з охорони здоров'я у складі М.І.Барсукова (голова), М.М.Щербакова і С.І.Міцкевича;

- січень - у Львові вийшло перше число "Лікарського вісника" - органа Лікарської комісії НТШ і Українського лікарського товариства, першого в Галичині медичного науково-практичного журналу українською мовою (редколегія: М. Панчишин, І. Бережницький, С. Дрималик, І. Куровець);

- січень - у Харкові почав виходити "Бюлетень народного комітету охорони здоров'я УСРР";

- січень - Харківський медично-механічний інститут перетворено на Перший державний Український медично-механічний інститут;

- 6 квітня - декрет РНК УСРР запровадив мілітаризацію медичних вищих шкіл, перетворивши їх в медичні академії, наближені до військових, і запровадивши обов'язкове відвідування студентами лекцій і семінарів як трудову повинність;

- квітень - на базі медичного факультету Українського державного університету, медичного факультету Університету св. Володимира, Одонтологічного інституту та Жіночого медичного інституту створено Інститут охорони здоров'я, який в грудні перетворено в Київську державну медичну академію, а в грудні 1921 р. - у Київський державний медичний інститут;

- на базі медичного факультету Харківського університету та Жіночого медичного інституту створено Харківську медичну академію, у 1921 р. перейменовану у Харківський медичний інститут;

- в Одесі на базі медичного факультету Новоросійського університету та Одеських жіночих медичних курсів створено Одеську медичну академію (ректор проф. Д.К.Заболотний), в 1921 р. перейменовану на Одеський медичний інститут;

- липень - у Кам'янці-Подільському на території УНР київський професор О.Г.Черняхівський організував і очолив філію Всеукраїнської спілки лікарів;

- 28 серпня - перепис населення засвідчив у межах УСРР 26 070 000 осіб (до Першої світової війни на цій території мешкало 30 млн осіб);

- 23 грудня - уряд УСРР затвердив Головний комітет профтехнічної і спеціальної освіти (Укрголпрофос) з відділом медичної освіти;

- у Києві та Харкові відкрито рентгенологічні інститути;

- у Харкові та Одесі на базі фармацевтичних лабораторій медичних факультетів університетів створено Науково-дослідні хіміко-фармацевтичні інститути;

- в Одесі на базі отоларингологічної клініки військового шпиталю Олександр Пучківський організував першу в Україні кафедру оториноларингології;

- в Одесі Д.К.Заболотний створив першу в країні кафедру епідеміології;

- у Києві засновано Всеукраїнський державний інститут дитячої ортопедії, у 1924 р. перетворений на Український НДІ травматології та ортопедії;

- у Києві видано "Російсько-український медичний словник" за редакцією Мартирія Галина - перший український науковий медичний словник у Наддніпрянській Україні;

- у Львові в "Лікарському віснику" опубліковано статтю М. Музики "Розвій медичної науки і літератури на Україні в 1917-1918 рр.".

- група український учених заснувала у Києві журнал "Українські медичні вісті" - орган київського медичного інституту (редколегія: проф. П. Кучеренко, проф. М. Левітський, проф. М. Стражеско, проф. О. Тижненко, проф. В. Удовенко, ректор Л. Левитський);

- 10 січня у Харкові почав виходити "Бюлетень Всеукраїнського центрального правління спілки Медсантруд" (російською мовою);

- 13-19 травня у Харкові відбувся Всесоюзний з'їзд з боротьби з венеричними захворюваннями;

- 1 жовтня у Харкові відкрито Патолого-анатомічний інститут науково-дослідного напряму для обслуговування всієї України;

- 10 жовтня у Києві постановою Укрголовнауки при ВУАН створено Науково-дослідну кафедру теоретичної медицини на чолі з проф. М.П.Нещадименком;

- 11 грудня при ВУАН створено Рефлексологічну лабораторію, яку очолив проф. Сковорода-Зачиняєв;

- грудень - у Харкові при Патолого-анатомічному інституті засновано Українське товариство патологів;

- у Києві створено Всеукраїнський комітет з вивчення і боротьби із склеромою верхніх дихальних шляхів на чолі з професором Олександром Пучківським;

- у Львівському університеті на лікарському відділі вирішено організувати кафедру історії та філософії медицини (з 1929 р. курс почав читати д-р медицини Вітольд Зембіцький, з 1936 - професор);

- у Харкові на базі Медико-механічного інституту створено Український державний клінічний інститут ортопедії та травматології;

- у Харкові у Хіміко-фармацевтичному інституті М.А.Валяшко відкрив першу в країні науково-дослідну кафедру фармацевтичної хімії для підготовки наукових працівників-фармацевтів;

- у Харкові засновано "Український вісник рефлексотерапії та експериментальної педагогіки", ліквідований у 1932 р.;

- у Львові в НТШ створено Бактеріологічно-хімічний інститут, організатором і керівником якого був д-р Максим Музика;

- у Харкові засновано Український науково-дослідний шкірно-венерологічний інститут;

- у Києві відбувся Перший всесоюзний з'їзд хірургів;

- відкрито Київський психоневрологічний інститут;

- лікарями і науковцями Київського туберкульозного інституту вперше в країні здійснено вакцинацію населення проти туберкульозу;

- у Києві засновано журнал "Сучасна психіатрія";

- у Києві почав виходити науково-популярний журнал "Шлях до здоров'я";

- видатного українського вченого і громадського діяча, професора Празького університету Івана Яковича Горбачевського обрано дійсним членом (академіком) ВУАН;

- почав виходити журнал "Київське медичне життя".

- ухвалено рішення уряду про відкриття нових медичних інститутів, значне розширення прийому студентів;

- 9 березня у Харкові в приміщені Оперного театру розпочався сфабрикований процес у справі СВУ проти 45 українських інтелігентів;

- 19 квітня особливим складом Верховного Суду УСРР за справою СВУ до різних термінів ув'язнено 45 осіб, у т.ч. українських лікарів-професорів та викладачів Київського медичного інституту Олександра Черняхівського, Володимира Удовенка, Володимира Підгаєцького, Аркадія Барбара, Миколу Кудрицького;

- квітень - у Харкові з ініціативи В.М.Шамова створено Український інститут переливання крові, який у 1931 році реорганізовано у Харківський НДІ загальної і невідкладної хірургії і переливання крові;

- травень - у Вінниці на базі Фармацевтичного інституту створено заочний Медичний інститут;

- 23 червня ухвалено постанову ЦВК і РНК СРСР про передачу керівництва медичною освітою із системи Наркомату освіти у відання Наркомату охорони здоров'я

- вересень - у Львові з ініціативи Івана Куравця з активною допомогою митрополита Андрія Шептицького розпочато будівництво Українського шпиталю Народної лічниці;

- 28 листопада у м. Сталіно (нині - Донецьк) розпочалося навчання у новоствореному Медичному інституті;

- у чотирьох медичних інститутах України (Київському, Харківському, Одеському, Дніпропетровському) відкрито санітарно-гігієнічні факультети і факультети охорони материнства та дитинства;

- професійно-технічні медичні школи реорганізовано у 47 медичних технікумів, в яких навчалось 8063 учні;

- у Галичині розпочалася терористична акція польської влади проти українських селян, із засудженням якої активно виступив д-р Мар'ян Панчишин;

- у Києві з ініціативи Миколи Голобородька організовано підпільну ланку Червоного Хреста, яка збирала кошти для допомоги репресованим і висланим;

- у Львові професор Рудольф Вайгль розпочав продукцію винайденої ним вакцини проти висипного тифу;

- у Києві з ініціативи новообраного президента ВУАН академіка О.О.Богомольця створено два нових інститути: Інститут клінічної фізіології в системі ВУАН та Інститут експериментальної біології та патології в системі НКОЗ УСРР;

- у Харкові на базі створеного у 1922 році видавництва "Наукова думка" організовано Укрмеддержвидав;

- у Львові в приміщенні Порадні для матерів відкрито першу в Галичині українську порадню (консультацію) для широких мас спортсменів;

- Постановою уряду УРСР впроваджено аспірантуру, в т. ч. у вищих медичних закладах;

- 26 травня ухвалено постанову уряду про створення Всеукраїнського аптекоуправління (ВАУ).

- вийшла постанова уряду СРСР про відновлення вчених ступенів і звань у т.ч. і медичних наук, які були скасовані після Жовтневого перевороту у 1917 р.;

- у Харкові засновано військово-медичне училище для підготовки військових фельдшерів;

- у Києві засновано НДІ переливання крові та невідкладної хірургії;

- у Києві український професор Іван Базилевич за підтримки академіка О.О.Богомольця організував при Інституті клінічної фізіології "Клініку старості" і очолив групу вивчення проблем довголіття;

- 1 січня у Львові почав працювати Львівський державний медичний інститут, створений на базі медичного факультету Львівського університету у складі лікувально-профілактичного і фармацевтичного факультетів (директор - Олександр Макаренко, перший заступник директора - Максим Музика);

- 14 січня у Львові відбулися останні збори НТШ, які під тиском владних структур прийняли рішення про саморозпуск;

- у Львові засновано Інститут материнства і дитинства.

- 18 жовтня засновано Ужгородський державний університет з медичним факультетом;

- засновано Івано-Франківський медичний інститут;

- 22 січня у Нью-Йорку з ініціативи Романа Осінчука відбулися перші загальні збори українських лікарів, які створили Українське лікарське товариство в Америці. До головної управи обрано Романа Осінчука (голова), Еміля Гарасима і Вольтера Барона (заступники голови), Ярослава Макарушку (секретар), Дмитра Лепкого (скарбник). Упродовж року прийнято 145 членів.

- 25 грудня на базі Київського психоневрологічного інституту засновано Інститут нейрохірургії, першим директором якого став О.І.Арутюнов.

- січень - відзначено 150-річчя Харківського університету;

- у Києві професор М.М.Амосов в Інституті вдосконалення лікарів організував першу в країні спеціалізовану кафедру серцевої (торакальної) хірургії;

- в Одесі з ініціативи В.П.Філатова при амбулаторії Інституту очних хвороб організовано перший в країні диспансер для короткозорих;

- в Ялті створено Український НДІ медичної кліматології та кліматотерапіїі ім. І.М.Сеченова.

- 23-26 червня в Одесі проведено Першу Українську конференцію хірургів-педіатрів;

- у Києві в Українському НДІ туберкульозу та грудної хірургії під керівництвом акад. М.М.Амосова сконструйовано перший апарат штучного кровообігу (АШК), придатний для широкого застосування в клінічній практиці;

- у Києві професор-невропатолог Дмитро Панченко сконструював "Біотрон Панченка" для лікування легких форм нервовопсихічних розладів та гіпертонічної хвороби;

- у Києві засновано Інститут експериментальної та клінічної онкології МОЗ УРСР;

- у Києві акад. М.М.Амосов створив перший в країні комп'ютер для медичних цілей.

- 26-29 жовтня у Києві вперше відбувся Всесоюзний з'їзд геронтологів і геріатрів;

- у Києві акад. М.М.Амосов уперше в світі почав впроваджувати в практику протитромбічні протези серцевих клапанів, здійснив операцію вживлення в серце кулькового клапана з повністю обшитим сідлом;

- засновано Київський НДІ захворювань нирок та сечовивідних шляхів МОЗ УРСР (згодом - Інститут урології та нефрології, нині - Інститут урології АМН України);

- на базі Українського (до війни - Харківського і Київського) науково-дослідного санітарно-хімічного інститут відкрито Київський НДІ фармакології і токсикології МОЗ УРСР;

- відбувся Перший з їзд ендокринологів України.

- за даними перепису населення України становило 47,1 млн. осіб;

- розпочалося знижування народжуваності в Україні: до 1991 р. вона зменшилася з 15,2 до 12,1 на 1000 осіб. За цей же час дитяча смертність знизилася з 17,2 до 12,9 на 1000 народжених живими;

- 28 квітня у Львові в актовому залі медичного інституту відбулася установча конференція Українського лікарського товариства: рішенням близько 300 делегатів-лікарів Львова та області було відроджено УЛТ, засноване у Львові 1910 р. і ліквідоване 1939 р. Головою управи УЛТ обрано професора-отоларинголога Олександра Кіцеру.

- 28 квітня у Щеціні відбулася установча конференція Українського лікарського товариства у Польщі; головою обрано д-ра Юрія Стабішевського, після його смерті - проф. Григорія-Ігоря Шумиловича;

- 9 червня у Львові відбулися установчі збори українського доброчинного товариства "Народна лічниця", на яких було вирішено відновити товариство, ліквідоване у 1939 р.;

- 9 червня в м. Куритибі (Бразилія, штат Парана) відбулись установчі збори Українського лікарського товариства Бразилії;

- 17 червня засновано Українське медичне товариство у Великобританії (голова - д-р Орест Мулька)

- 30 червня у Києві в конференц-залі НДІ ортопедії та травматології відбувся установчий з'їзд Української медичної асоціації, яка рішенням делегатів з'їзду була названа Всеукраїнським лікарським товариством; президентом ВУЛТ було обрано академіка Любомира Пирога;

- червень: засновано Українське лікарське товариство Чехословаччини, яке очолив доктор Ярослав Баб'юн;

- серпень: у Києві (3-10) та У Львові (10-17) вперше на терені України відбувся ІІІ конгрес Світової федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ), членом якої стало Всеукраїнське лікарське товариство (ВУЛТ);

- 11 серпня у Львові в будинку на вул Кармелюка 3, де жив і працював Мар'ян Панчишин, під час ІІІ конгресу СФУЛТ було відкрито Медичний музей-архів ім. М. Панчишина;

- серпень: у Києві засновано газету "Ваше здоров'я" - орган МОЗ України і ЦК профспілки працівників охорони здоров'я України (головний редактор - М.П.Берник);

- серпень: у Києві вийшло перше число журналу "Вісник Всеукраїнського лікарського товариства", який незабаром був замінений відновленим Всеукраїнським лікарським товариством журналом "Українські медичні вісті";

- жовтень: у Житомирі почала виходити газета "Народний лікар" - орган Української асоціації народної медицини (головний редактор - А.Ф.Журавський);

- грудень: у Києві засновано журнал "Проблеми старіння і довголіття" (російською мовою; головний редактор - В.В.Безруков);

- засновано Асоціацію психіатрів України, яку очолив лікар-дисидент Семен Глузман;

- почалося скорочення чисельності жителів міст України (скорочення чисельності сільських жителів зареєстровано ще в 1979 р.).

- 4 квітня затверджено Закон України "Про лікарські засоби";

- липень: у Києві засновано "Журнал Академії медичних наук України" (головний редактор - акад. О.Ф.Возіанов);

- 16 жовтня постановою Кабінету міністрів України № 820 на базі об'єднання Військово-медичного інституту, Науково-дослідного інституту проблем військової медицини та Головного військового клінічного госпіталю Міністерства оборони України засновано Українську військово-медичну академію;

- листопад: у Львові засновано Асоціацію сімейних лікарів, яка об'єднала майже 200 лікарів м. Львова і Львівської області;

- у Тернополі засновано науково-практичний журнал "Інфекційні хвороби" (головний редактор - професор М.А.Андрейчин).