Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Громадське обговорення (архів)

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

23 травня 2018
565

Повідомлення про оприлюднення

Проект закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

Пояснювальна записка

Порівняльна таблиця

 


 

ПОВІДОМЛЕННЯ
про оприлюднення проекту Закону України
«Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

 

Міністерство охорони здоров'я України повідомляє про оприлюднення проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду» (далі – законопроект), який розроблено на виконання умов, визначених Рамковою угодою з Глобальним фондом для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією, підписаною від імені Уряду України Міністром охорони здоров’я України 23 лютого 2015 року.

 

Метою законопроекту є забезпечення виконання Україною взятих на себе зобов’язань у частині надання привілеїв та імунітетів Глобальному фонду, що дозволить залучити в Україну на тривалий період додаткове джерело фінансування – кошти Глобального фонду для подолання епідемій СНІДу, туберкульозу, а в перспективі – розвитку в Україні гнучких і сталих систем охорони здоров’я, враховуючи обмеження бюджетного фінансування в Україні. Прийняття законопроекту сприятиме поглибленню міжнародної співпраці між Україною та Глобальним фондом, вдосконаленню її нормативно-правової бази, подальшому розвитку інноваційних підходів у сфері громадського здоров’я, а також сприяння реалізації національних стратегій у цій сфері, які є базовим пріоритетом у пакеті реформ Уряду України.

 

Законопроект, пояснювальна записка та порівняльна таблиця до нього, а також повідомлення про його оприлюднення розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України.

 

Зауваження та пропозиції приймаються у письмовому або електронному вигляді протягом місяця з дня опублікування на адресу: Міністерство охорони здоров'я України 01601, Київ, вул. М. Грушевского, 7, тел. (050) 388-44-30, контактна особа: Кравець Любов Петрівна, e-mail: shnerenko@moz.gov.ua з обов'язковою копією на адресу liubov.kravets@undp.org.

 


ПРОЕКТ

 

Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

1. Внести до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» (відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 19-20 (17.05.2013), ст. 187 із наступними змінами) такі зміни:

1) доповнити статтею 81 такого змісту:

«Стаття 81. Привілеї та імунітети Глобального фонду

Для виконання програм відповідно до цього Закону, Глобальний фонд має правосуб’єктність на території України. З цією метою Глобальному фонду надаються привілеї та імунітети, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (995_170), яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року».

 

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

 

Голова
Верховної Ради України

 


 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України
«Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

21 червня 2012 року Верховною Радою України прийнятий Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні» № 4999-VI (далі – Закон), яким визначено порядок здійснення програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією (далі – Глобальний фонд) в Україні.

Прийняття Закону дозволило протягом 2004–2017 років залучити в Україну близько 550 млн. доларів США безповоротної фінансової допомоги. На період 2018–2020 роки виділено ще 135 млн. доларів США. В умовах обмеженого бюджетного фінансування та систематичного недофінансування заходів протидії туберкульозу та СНІДу ця допомога є суттєвою та відчутною.

Разом із цим, впровадження грантів Глобального фонду систематично стикається з перепонами, обумовленими певними відмінностями національного законодавства від процедур Глобального фонду та міжнародної практики використання таких грантових коштів. Глобальний фонд систематично звертає увагу на необхідність усунути проблемні питання, що підвищить ефективність використання грантової допомоги та результати в охороні здоров’я.

Глобальний фонд було створено на виконання Резолюції ООН щодо Декларації про прихильність справі боротьби з ВІЛ/СНІДом від 2 серпня 2001 року та резолюцією 64-ї пленарної сесії Генеральної Асамблеї від 16 грудня 2009 року йому надано статус спостерігача за роботою та сесіями Генеральної Асамблеї.

Глобальний фонд на 95% фінансується урядами країн, управління його діяльністю здійснює Правління, що відповідає статусу міжнародної організації. До 2016 року ООН використовувала партнерство з Глобальним фондом переважно як фінансовий інструмент досягнення «Цілей розвитку тисячоліття» у частині подолання глобальних викликів, пов’язаних з епідеміями ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та малярії.

В регіоні Східної Європи та Центральної Азії найбільшим за обсягом отримувачем коштів Глобального фонду починаючи з 2003 року була та залишається Україна. Завдяки комплексному підходу та використанню коштів Глобального фонду, з 2003 року по 2014 рік кількість ВІЛ-інфікованих людей, які отримують лікування зросла вдесятеро, у 78% з них спостерігалось пригнічення вірусного навантаження, знизились можливості до передачі вірусу, у 2015 році смертність від СНІДу в Україні зменшилась майже вдвічі у порівнянні з 2010 роком.

Злагоджені зусилля та переговори, ініційовані організаціями громадянського суспільства, призвели до готовності виробників включити Україну до добровільних ліцензійних угод і не наполягати на здійсненні патентних прав в Україні. Завдяки цьому вдалось знизити ціни на більшість антиретровірусних препаратів та узгодити їх із середніми міжнародними цінами.

Незважаючи на те, що рівень захворюваності на туберкульозу з множинною лікарською стійкістю в Україні є одним із найвищих у світі, досягнуто значного прогресу в зменшенні загального рівня захворюваності з 114 випадків на 100 000 осіб у 2000 році до 91 випадку на 100 000 осіб у 2015 році, лікування 50% цих випадків забезпечується за кошти Глобального фонду.

Першого січня 2016 року набув чинності «Порядок денний в області сталого розвитку на період до 2030 року», прийнятий світовими лідерами під час саміту ООН у вересні 2015 року. В основу «Цілей сталого розвитку» покладено досягнення «Цілей розвитку тисячоліття» та передбачається, що уряди візьмуть на себе відповідальність та створять національні механізми, які сприятимуть досягненню 17 цілей.

В документах ООН зазначено, що незважаючи на значні успіхи в сфері санітарії, скорочення захворюваності на малярію та туберкульоз, обмеження розповсюдження ВІЛ/СНІДу, потрібні значні зусилля для повного викорінення широкого спектру захворювань й вирішення численних і різноманітних нових та застарілих проблем у сфері охорони здоров’я в рамках досягнення Цілі 3 «Забезпечення здорового способу життя та сприяння добробуту для всіх в будь-якому віці». Саме покращенням здоров'я зумовило зростання на 24% доходів у країнах з низьким та середнім рівнем доходів у період з 2000 по 2011 роки.

«Цілі сталого розвитку» знайшли відображення також в новій стратегії Глобального фонду на 2017–2022 роки, яка чітко демонструє нові пріоритети організації – сприяння формуванню та зміцненню на рівні країн стійких систем охорони здоров’я для забезпечення універсального доступу до якісних послуг з метою остаточного подолання викликів, пов’язаних з ВІЛ-інфекцією, туберкульозом та малярією на глобальному рівні і, як наслідок, економічного зростання.

Стратегія Глобального фонду на 2017–2022 роки зосереджується на пріоритетних напрямках у галузі стійких систем охорони здоров'я відповідно до основних компетенцій та ключового завдання Глобального фонду:

- підтримка конкретних аспектів гнучкої системи охорони здоров'я: управління закупівлями та ланцюгами постачання, забезпечення якості програм шляхом належного управління даними та людськими ресурсами, управління фінансами та ризиками;

- залучення та стимулювання інновацій в усіх секторах для збільшення впливу і ефективності використання фінансів;

- підтримка національних стратегій в галузі охорони здоров'я та національних стратегічних планів з контролю за ВІЛ, туберкульозом та малярією;

- підтримка інтегрованого надання послуг на принципах громадського здоров’я;

- заохочення та посилення відповіді громад та залучення зацікавлених спільнот до прийняття рішень на національному рівні;

- підтримка країн в напрямку залучення внутрішнього та міжнародного фінансування для зміцнення систем охорони здоров'я.

У листопаді 2017 на 38 засіданні Правління Глобального фонду підтримано пропозицію щодо фінансування у 2018 році амбітного проекту – «Глобального кампусу здоров’я», який об’єднує разом зусилля глобальних партнерів з охорони здоров'я – UNITAD, GAVI та STOP-TB-Partnership щоб реалізувати колективний потенціал шляхом підтримки та швидкого впровадження в країнах інновацій у сфері громадського здоров’я. Це означає започаткування нового етапу розвитку Глобального фонду після 2020 року, коли зусилля організації будуть концентруватися на пріоритетних напрямках в рамках глобальних ініціатив у сфері громадського здоров’я.

 

Україна залишається пріоритетом для Глобального фонду – з одного боку як країна з найвищим рівнем захворюваності на ВІЛ та туберкульоз в регіоні Східної Європи та Центральної Азії, з іншого – як беззаперечний лідер регіону у впровадженні інноваційних підходів щодо попередження та лікування цих захворювань, які базуються на принципах громадського здоров’я, що відображено в національних стратегіях та є базовим пріоритетом у пакеті реформ Уряду України.

Кабінет Міністрів України 30 листопада 2016 року схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я в Україні, яка створена у повній відповідності з вищезазначеними Деклараціями ООН та відповідає зобов’язанням України у рамках Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Враховуючи значний обсяг проблем та викликів, з якими Україна зустрічається на етапі впровадження реформ та становлення системи громадського здоров’я з одного боку, а також переформатування цілей та завдань Глобального фонду на глобальному та регіональних рівнях, відповідно до «Цілей стратегічного розвитку» з іншого боку, Україна зацікавлена у розвитку партнерства з цією організацією після 2020 року, обов’язковою передумовою до чого є виконання умов, визначених Рамковою угодою, підписаною від імені Уряду України Міністром охорони здоров’я України 23 лютого 2015 року, і насамперед умови щодо надання Глобальному фонду привілеїв та імунітетів.

За результатами консультацій, проведених МОЗ України з Міністерством юстиції України та Міністерством закордонних справ України щодо можливих механізмів та шляхів забезпечення виконання умови Рамкової угоди з Глобальним фондом щодо надання Глобальному фонду привілеїв та імунітетів, МОЗ України пропонується внести зміни та доповнення до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні». Зокрема, враховуючи статус Глобального фонду, а також його вклад у розвиток системи охорони здоров’я України, МОЗ України пропонує наділити Глобальний фонд привілеями та імунітетами, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (995_170), яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року (далі – Конвенція). Привілеї та імунітети, передбачені Конвенцією, надані в Україні Міжнародній Фінансовій Корпорації, Всесвітньому поштовому союзу, Світовій організації торгівлі, Тимчасовому технічному секретаріату в рамках проведення заходів, у тому числі післясертифікаційної діяльності, стосовно об’єктів з міжнародного моніторингу за Договором про всеосяжну заборону ядерних випробувань.

В даний час 16 держав, які отримують гранти, підписали з Глобальним фондом Угоду про привілеїв та імунітети для здійснення заходів в галузі охорони здоров'я, а саме: Буркіна-Фасо, Бурунді, Кот-д'Івуар, Ефіопія, Грузія, Гана, Молдова, Чорногорія, Нігерія, Руанда, Сенегал, Свазіленд, Того, Уганда, Зімбабве та Малаві. Дві країни-донори – Сполучені Штати Америки та Швейцарія також надали Глобальному фонду певні привілеї та імунітети відповідно до їх національного законодавства. Зокрема, на підтвердження статусу Глобального фонду як міжнародної організації між штаб-квартирою Глобального фонду та Федеральною радою Швейцарії 13 грудня 2004 року було підписано Угоду, згідно з умовами якої фонд користується такими самими привілеями та імунітетами в Швейцарії, які надаються іншим міжнародним та міжурядовим організаціям, таким як ООН. Крім того, рішенням Європейської Комісії від 17 грудня 2014 року Європейський Союз визнав Глобальний фонд міжнародною організацією. Згідно з цим рішенням, Глобальний фонд – це молода міжнародна організація, а отже, фонд повинен мати статус міжнародної організації.

 

2. Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту є забезпечення виконання Україною взятих на себе зобов’язань у частині надання привілеїв та імунітетів Глобальному фонду, що дозволить залучити в Україну на тривалий період додаткове джерело фінансування – кошти Глобального фонду для подолання епідемій СНІДу, туберкульозу, а в перспективі – розвитку в Україні гнучких і сталих систем охорони здоров’я, враховуючи обмеження бюджетного фінансування в Україні.

Прийняття проекту Закону сприятиме поглибленню міжнародної співпраці між Україною та Глобальним фондом, вдосконаленню її нормативно-правової бази, подальшому розвитку інноваційних підходів у сфері громадського здоров’я, а також сприяння реалізації національних стратегій у цій сфері, які є базовим пріоритетом у пакеті реформ Уряду України.

 

3. Правові аспекти

Правовими підставами розроблення проекту Закону є: Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні».

Перелік нормативно-правових актів, що діють у зазначеній сфері правового регулювання: Закон України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні», Конвенція про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (995_170), яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року.

Реалізація проекту Закону не потребує розроблення нових або внесення змін до чинних законів України.

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Прийняття проекту Закону в 2018 році не впливає на дохідну та видаткову частини Державного бюджету України.


5. Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, Міністерством фінансів України та Міністерством закордонних справ України, проведення правової експертизи Міністерством юстиції України.

 

6. Регіональний аспект

Проект Закону не стосується питання розвитку регіонів.

 

61. Запобігання дискримінації

У проекті Закону відсутні положення, що містять ознаки дискримінації.

 

7. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила і процедури, що можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

 

8. Громадське обговорення

Проект Закону розміщено на сайті МОЗ України.

 

81. Розгляд Науковим комітетом Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Проект Закону не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності.

 

9. Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери та прав інвалідів.

 

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект Закону не є регуляторним актом.

 

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Прийняття проекту Закону не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Прийняття проекту Закону відкриє нові перспективи у співпраці України з Глобальним фондом, дозволить залучити додаткове джерело фінансування – кошти Глобального фонду для подолання епідемій СНІДу, туберкульозу, розвитку гнучких і сталих систем охорони здоров’я в Україні, що сприятиме реалізації національних стратегій у цій сфері, які є базовим пріоритетом у пакеті реформ Уряду України.

 

В.о. Міністра
охорони здоров’я України
Уляна СУПРУН

 


 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України
«Про внесення змін до Закону України «Про виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні
» щодо привілеїв та імунітетів Глобального фонду»

 

Зміст положення (норми) чинного законодавства

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта

Відсутні.

«Стаття 81. Привілеї та імунітети Глобального фонду

Для виконання програм відповідно до цього Закону, Глобальний фонд має правосуб’єктність на території України. З цією метою Глобальному фонду надаються привілеї та імунітети, що містяться у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН (995_170), яка прийнята Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй 21 листопада 1947 року та набрала чинності для України 13 квітня 1966 року».

 

В.о. Міністра
охорони здоров’я України
Уляна СУПРУН