Громадське обговорення (архів)

Повідомлення про оприлюднення

 

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України»

 

Політична пропозиція

 

Прогноз впливу

 

---

ПОВІДОМЛЕННЯ
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України»

 

Міністерством охорони здоров'я України для громадського обговорення пропонується проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України».

 

Проект розпорядження розроблений з метою підвищення рівня інформатизації охорони здоров’я України.

 

Проект розпорядження та супровідні документи до нього оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я України в мережі Інтернет www.moz.gov.ua.

 

Пропозиції та зауваження приймаються до 03 липня 2019 р.

 

Пропозиції та зауваження надсилаються до Міністерства охорони здоров’я України за адресою: 01601, м. Київ, вул. Грушевського 7.

 

Термін обговорення проекту постанови становить один місяць з моменту його оприлюднення.

 

Контактна особа:

ПІБ: Сердюков Олександр Романович

e-mail: [email protected]

 

---

 

ПРОЕКТ

 

Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України

 

1. Схвалити Концепцію інформатизації охорони здоров’я України, що додається.

 

2. Міністерству охорони здоров’я разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади у місячний строк розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проект плану заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

 

Прем’єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

 

---

 

ПОЛІТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ
до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України»
(доповідна записка Кабінетові Міністрів щодо реалізації державної політики)

 

Розвиток інформатизації охорони здоров’я України

 

І. Рекомендоване рішення

 

Предмет розгляду

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України».

 

Рівень інформатизації охорони здоров’я в Україні не забезпечує належного рівня ефективності та прозорості охорони здоров’я, що призводить до неефективного використання ресурсів.

 

Оптимальний варіант

Прийняття розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України», який визначає:

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Розв’язати зазначену проблему передбачається таким шляхом:

 

забезпечити наявність своєчасної та достовірної інформації для державних інституцій, що беруть участь в управлінні системою охорони здоров’я, використання переваг обробки «великих даних» та інтелектуальних систем для прогнозування потреб охорони здоров’я, планування ресурсів в галузі;

 

забезпечити інструменти для реалізації реформи фінансування охорони здоров’я та, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення;

 

забезпечити збір достовірної інформації в необхідному обсязі, в потрібному місці, в потрібний час для учасників системи охорони здоров’я – пацієнтам, лікарям, фармацевтам, науковцям;

 

впровадивши системи підтримки клінічних рішень, підвищити ефективність праці лікарів, якість медичних послуг за рахунок вдосконалення робочих процесів за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій;

 

залучення пацієнта до піклування про власне здоров’я, контролю якості отриманих медичних послуг за рахунок надання доступу до власних медичних даних та розпорядження ними

 

Фінансово-економічне обґрунтування

Пропоновані трансформаційні процеси інформатизації охорони здоров’я України спрямовані на ефективніше використання поточного обсягу ресурсів, аніж на його суттєве розширення. Фінансування побудови середовища Е-здоров’я та ЕСОЗ здійснюватиметься за рахунок  державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Заходи з інформатизації в закладах охорони здоров’я, інших організаціях здійснюється переважно за рахунок їх власних коштів.  Детальне обґрунтування та відповідні зведені фінансово-економічні розрахунки наведено у Додатку.

 

Ризики

Запровадження пропонованих змін може бути ускладнене у випадку низької зацікавленості діючих працівників системи медичної допомоги у використанні вдосконалених методів збору та опрацювання звернень пацієнтів, ведення медичних справ, тощо. Зменшення цього ризику вимагає  проведення активної роз’яснювальної роботи з професійною спільнотою.

 

Результати проведення консультацій

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції інформатизації охорони здоров’я України» було розміщено на офіційному веб-сайті МОЗ для громадського обговорення та здійснено громадське обговорення.

 

Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України потребує погодження із Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку та торгівлі України, Міністерством юстиції України, Державним агентством з питань електронного урядування, Національною службою здоров’я України,  Державною регуляторною службою, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.

 

Обґрунтування вибору оптимального варіанта

Основними критеріями при виборі пропонованого варіанту змін є:

 

очікувана ефективність з точки зору досягнення максимального результату з мінімальним вкладенням додаткових коштів,

 

наявність міжнародного досвіду, що підтверджує ймовірність успіху обраних моделей.

 

Враховуючи обмежені ресурси, складну економічну ситуацію, оптимальне вирішення зазначених вище проблем вбачається у впровадженні державою ряду інформаційних систем та сервісів для збору та аналізу інформації, створенні державою умов, що сприяють розвитку галузі інформаційних технологій у сфері медицини, зробить її привабливою для інвестицій, побудові єдиного інформаційного середовища Е-здоров’я через системну роботу в різних його сегментах – технічна архітектура, інвестиції, стандартизація, законодавство, управління і ролі, підготовка та навчання персоналу для галузі Е-здоров’я.

 

Створення і розвиток середовища Електронного здоров’я призведе до значного покращення якості, безпечності, доступності послуг в сфері охорони здоров’я, підвищення ефективності системи охорони здоров’я, а економічне зростання суміжних сферах – науці, галузі ІКТ.

 

ІІ. Аналітична частина

 

Дослідження проблеми

У 2018 році Україна знаходиться на ранньому етапі впровадження електронної системи охорони здоров’я, який характеризується відсутністю сумісності інформаційних систем у сфері охорони здоров’я, відсутністю єдиного унікального ідентифікатора для пацієнтів, недосконалістю інформаційної інфраструктури та взаємодії між загальнодержавними реєстрами, недосконалістю ряду реєстрів, недостатністю фахових спеціалістів для автоматизації та управління змінами, недостатністю комп'ютерного та мережевого обладнання в закладах охорони здоров’я тощо.

 

Протягом 2017 - 2018 років відбулось ряд системних зрушень у сфері інформатизації охорони здоров’я, було прийнято Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», ряд підзаконних актів, якими було врегульовано діяльність електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) та інституцій, що мають її впроваджувати – Міністерство Охорони Здоров’я (МОЗ), Національна Служба Здоров’я України (НСЗУ), Державне підприємство “Електронне здоров'я” (ДП ЕЗ).

 

Протягом цього періоду було розроблено логіку, ключові процеси та реєстри, необхідні для існування інформаційного середовища у сфері охорони здоров’я, утворився ринок виробників спеціалізованого програмного забезпечення, які забезпечують доступ до центральної бази даних та підтримку кінцевих користувачів у закладах охорони здоров’я.

 

В Україні впроваджується електронне урядування, очікується можливість доступу ЕСОЗ до міжвідомчих державних даних через систему взаємодії державних електронних ресурсів «Трембіта», діяльність в цьому напрямку координується Державним агентством з питань електронного урядування України.

 

Рівень комп’ютеризації, покриття медичними інформаційними системами надавачів послуг в сфері охорони здоров’я залишається низьким. Зазначена обставина з однієї сторони є викликом, а з іншої сторони – породжує можливості для швидкого розвитку інформатизації, оскільки відсутня необхідність переробляти історично накопичені інформаційні системи, є можливість відразу впроваджувати найновіші ІКТ.

 

Структурна реформа фінансування охорони здоров’я надає історичне вікно можливостей для швидкої інформатизації оскільки передбачає використання електронних інструментів (подання декларацій про вибір лікарів, що надають первинну медичну допомогу; укладання договорів між закладами охорони здоров’я та НСЗУ; звітність; виписування та погашення електронних рецептів; ведення електронних медичних записів; електронні направлення, тощо), тобто заклади охорони здоров’я мають дієві фінансові заохочення для швидкого впровадження інформаційних систем та інвестицій у ІКТ.

 

Україна має історичний шанс перестрибнути у розвитку інформатизації системи охорони здоров’я багато розвинутих країн.

 

Можливі варіанти розв’язання проблеми

Існують два варіанти розвитку інформатизації системи охорони здоров’я України: екстенсивний варіант рішення, що припускає розробку  інформаційних систем за регіональним принципом та інтенсивний варіант рішення, що має на меті розробку загальнонаціональної системи.

 

Варіант 1. Екстенсивний: кожний регіон розробляє власну електронну систему охорони здоров’я.

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Кожен регіон може окремо підійти до вирішення питання інформатизації охорони здоров’я у своєму регіоні та окремо один від одного швидше знайти та виділити фінансування для розробки електронної системи охорони здоров’я. В такому випадку в кожному регіоні починає працювати окрема закрита інформаційна система.

 

Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування побудови регіональних сиcтем може здійснюватись за рахунок місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

 

Заходи з інформатизації в закладах охорони здоров’я, інших організаціях здійснюється переважно за рахунок їх власних коштів.

 

Регуляторний вплив

Екстенсивна модель подальшого розвитку інформатизації системи охорони здоров’я потребуватиме регуляторних змін з врахуванням вимог та побажань кожного регіону та довгих перемовин для врахувань побажань всіх учасників процесу.

 

Ризики

Найбільшим ризиком екстенсивної моделі є значний обсяг додаткової потреби в фінансуванні, а також неузгодженість дій між областями. Як результат, є ризик отримати розроблені локальні інформаційні системи, що взагалі не сумісні між собою.

 

Варіант 2. Інтенсивний: розробка загальнонаціональної системи

 

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Враховуючи обмежені ресурси, складну економічну ситуацію, оптимальне вирішення вбачається у впровадженні державою ряду інформаційних систем та сервісів для збору та аналізу інформації, створенні державою умов, що сприяють розвитку галузі інформаційних технологій у сфері медицини, зробить її привабливою для інвестицій, побудові єдиного інформаційного середовища Е-здоров’я через системну роботу в різних його сегментах – технічна архітектура, інвестиції, стандартизація, законодавство, управління і ролі, підготовка та навчання персоналу для галузі Е-здоров’я.

 

Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування побудови середовища Е-здоров’я та ЕСОЗ здійснюватиметься за рахунок  державного та місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

 

Заходи з інформатизації в закладах охорони здоров’я, інших організаціях здійснюється переважно за рахунок їх власних коштів.

 

Регуляторний вплив

Інтенсивна модель подальшого розвитку інформатизації системи охорони здоров’я потребуватиме регуляторних змін які будуть відбуватися централізовано. Прийняте рішення буде єдиним для усієї території України. Для збору і обробки даних буде використовуватись єдина система з єдиними затвердженими класифікаторами.

 

Ризики

Найбільшим ризиком інтенсивної моделі є складність впровадження централізованої системи через велику кількість зацікавлених сторін, а також необхідність повного перегляду нормативної бази, запровадження загальнонаціональних стандартів та правил обміну медичною інформацією.

 

В.о. Міністра охорони здоров’я України

Уляна СУПРУН

 

---

 

ПРОГНОЗ ВПЛИВУ
реалізації проекту Розпорядження Кабінету Міністрів України
«Про схвалення концепції інформатизації охорони здоров’я»

 

1. Суть проекту акта

Метою Концепції є визначення напрямів, принципів та механізмів інформатизації охорони здоров’я на період 5 років (2019-2023 роки).

 

2. Прогноз впливів на заінтересованих осіб

Заінтересована сторона	Ключовий інтерес	Очікуваний (позитивний чи негативний) вплив на ключовий інтерес із зазначенням передбачуваної динаміки змін основних показників (у числовому або якісному вимірі)		Пояснення (чому саме реалізація акта призведе до очікуваного впливу)
		короткостроковий вплив (до року)	середньостроковий вплив (більше року)
Пацієнти	Отримання якісних медичних послуг, доступність до власних медичних даних та можливість керувати правами доступу до них.	Позитивний	Позитивний	Пацієнтам стане зручніше читати медичні записи та рецепти в електронній формі, а також вони будуть мати цілодобовий доступ до власних медичних даних.
Друкарські підприємства	Отримання прибутку	Негативний	Негативний	Втрата прибутку через перехід закладів охорони здоров’я на електронний документообіг та електронні медичні картки.
Працівники закладів охорони здоров’я	Зменшення обсягу паперової роботи та витрат часу на документообіг, надання якісної та фахової медичної допомоги пацієнту.	Негативний	Позитивний	У короткотерміновому періоді можливий негативний вплив, через необхідність навчання користуванню комп’ютером лікарями для ведення електронних медичних записів. Проте у подальшому зручність ведення обліку та автоматичного збору звітності призведуть до позитивного впливу.