Збільшити шрифт
Змінити на синій
Змінити на чорно-білий

Новини

Нобелівська премія з фізіології та медицини у фактах та цифрах

8 грудня 2017
1481

Уже на цих вихідних Нобелівську премію з фізіології та медицини отримають вчені зі США Джеффрі Холл, Майкл Росбаш та Майкл Янг. Почесна нагорода буде вручена за дослідження біоритмів людей, тварин і рослин. Про досягнення американських вчених, а також цікаві факти про Нобелівську премію з медицини та фізіології – далі у статті.

Нобелівська премія з фізіології та медицини 2017

Джеффрі Холл, Майкл Росбаш та Майкл Янг, які стали лауреатами Нобелівської премії з медицини у 2017 році, дослідили молекулярні механізми, які контролюють добові біоритми людей, тварин та рослин. Тобто вченим вдалося з’ясувати, яким чином рослини, тварини та люди адаптують свої біологічні ритми, щоб вони синхронізувалися з обертанням Землі.

Біологічні (цикадні) ритми адаптують внутрішні механізми тіла людини (“внутрішній годинник”) до різних фаз доби, впливаючи на сон, поведінку, рівень гормонів, температуру тіла та обмін речовин. Вчені виділили і дослідили ген, який контролює біологічні ритми, і довели, що існує тісний зв’язок між добовим ритмом організму і здоров’ям людини.

Це дослідження допоможе створити препарати для корекції циклів, а також виявляти періоди, найбільш сприятливі для прийому ліків.

Нобелівська премія з медицини: факти і цифри

Нобелівська премія з фізіології та медицини – це одна з п'яти категорій Нобелівських премій, що присуджується з 1901 року щорічно за видатні заслуги в галузі фізіології або медицини. Започаткував цю традицію Альфред Нобель у заповіті 1895 року.

Нобелівським комітетом з фізіології або медицини при Каролінському інституті відбирає лауреатів премії у жовтні кожного року. Нагородження відбувається у Стокгольмі 10 грудня – у день смерті Альфреда Нобеля. Кожен лауреат отримує диплом та медаль лауреата Нобелівської премії, а також грошову винагороду.

  • Першим лауреатом Нобелівської премії з фізіології або медицини став у 1901 році німецький вчений Еміль Адольф фон Берінг. Комітет відзначив відомого бактеріолога за його дослідження та роботи, присвячені темі сироваткової терапії та її застосування для боротьби проти дифтерії.
  • Першою жінкою лауреатом Нобелівської премії з фізіології або медицини стала у 1947 році вчена-біохімік з США Герті Тереза Корі, яка спільно з чоловіком Карлом Корі отримала Премію за відкриття каталітичного перетворення глікогену. Герті та Карл Корі досліджували процеси використання організмами енергії.

 

У 1929 році вони описали цикл, який сьогодні в їх честь називається циклом Корі, що є важлива частиною обміну речовин в організмі. Цикл Корі – це метаболічний цикл, в якому глюкоза внаслідок роботи м'язів перетворюється на молочну кислоту, що транспортується з кров'ю до печінки, де синтезується глюкоза, що транспортується знову до м'язів.

Пара продовжувала досліджувати процес синтезу глюкози з глікогену, і в 1938-1939 роках вони змогли виявити фермент, який ініціює цей процес, а також розробили спосіб синтезу глікогену в пробірці.

  • Середній вік лауреатів на момент отримання премії становить 57 років.
  • Наймолодшим лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини став канадський фізіолог і лікар Фредерік Грант Бантинг. Спільно з Джоном Маклеодом він отримав Премію за відкриття гормону інсуліну. На момент вручення Премії вченому було лише 32 роки.

У 1921 вчені проводили експерименти за участю собак, в результаті яких виділили чистий гормон інсуліну з підшлункової залози собаки та довели, що інсулін дає стабільний позитивний ефект, коли потрапляє в організм людей, які хворіють діабетом.

Всесвітній день боротьби з діабетом 14 листопада – в день народження Ф. Бантінга.

  • Найстаршим лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології або медицини став у 1966 році американський патолог Френсіс Пейтон Раус за відкриття пухлинотворних вірусів, зроблене ним ще у 1911 року. Раус розділив премію з Чарлзом Гаггінсом.

Ракові клітини швидко ростуть та розмножуються. У 1910 році Пейтон Раус виділив матеріал із ракової пухлини курки та ввів його курчаті. Так вчений довів, що якщо пересадити клітини раку інший курці, то розвивається подібне злоякісне утворення. Він вважав, що ракові клітини містять певний вірус, що може передаватися іншим.

Проте вчений не зміг повторити дане дослідження за участю ссавців, тому на його відкриття протягом тривалого часу ніхто не звертав уваги. Коли ж інші дослідження виявили, що віруси можуть передаватися та інфікувати генетичний матеріал нормальних статевих клітин, знову з’явився інтерес до відкриття Пейтона Рауса .

  • 107 разів присуджували Нобелівську премію з фізіології та медицини за період існування Премії (з 1901 року до сьогодні),  а її лауреатами стали 214 видатних науковців та діячів, серед них лише 12 жінок.
  • 39 разів лауреатом премії ставала одна особа, 32 рази – одразу двоє та 37 разів — одразу троє вчених.
  • Нобелівська премія в галузі фізіології або медицини не присуджувалась нікому у 1915–1918, 1921, 1925 та 1940–1942 роках.