Новини

У ЗМІ та соцмережах активно поширюються цитати народного депутата Юлії Тимошенко, де вона подає неправдиві факти та демонструє нерозуміння суті трансформації системи охорони здоров‘я. Перед тим, як робити висновки і піддаватися на маніпуляції, прочитайте правдиві факти про зміни у фінансуванні та наданні медичної допомоги в Україні.

 

Факти про зміни у фінансуванні та наданні медичної допомоги в Україні:

1. Брехня: «Закон [про медреформу] прийнятий, він входить в дію з 1 січня наступного [2019] року», — Юлія Тимошенко під час відкритої зустрічі у м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Факт: Закон про трансформацію системи охорони здоров’я («Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» № 2168-8) був ухвалений Верховною Радою України 19 жовтня 2017 року, підписаний Президентом України 28 грудня 2017 року і вступив у дію 30 січня 2018 року.
30 березня 2018 року в Україні з’явилася Національна служба здоров’я України (НСЗУ) — оператор, що направляє гроші за пацієнтами у ті медзаклади і до тих лікарів, яких обрав пацієнт.

1 квітня 2018 року в Україні розпочалася національна кампанія «Лікар для кожної сім’ї». За цей час 21 млн людей — кожен другий українець — обрали своїх сімейних лікарів, терапевтів, педіатрів. 76% людей, які підписали декларації, задоволені медиком, якого обрали (опитування Соціологічної групи «Рейтинг», жовтень 2018 року).

З липня 2018 року Національна служба здоров’я почала оплачувати послуги за договори медичним закладам, де працюють сімейні лікарі, терапевти і педіатри. За цей час Нацслужба здоров’я оплатила послуги первинної медичної допомоги за єдиним тарифом у 623 медзакладах на 2,5 млрд грн.

Трансформація буде продовжуватись і надалі: у 2019 році почнеться програма «Безкоштовна діагностика», а у 2020 — на оплати від Нацслужби здоров’я перейдуть усі рівні медичної допомоги.

 

2. Брехня: «У лікаря заміни немає. Якщо він пішов у відпустку, або захворів лікар, або просто пішов на вихідні, 2000 людей залишаються абсолютно без медичної допомоги», — Юлія Тимошенко під час відкритої зустрічі у м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Факт: У період тимчасової відсутності лікаря, який був обраний пацієнтом, у зв’язку з відпусткою чи іншими обставинами, що зумовлюють тимчасову неможливість здійснювати прийом пацієнтів лікарем, пацієнт отримує медичні послуги первинної медичної допомоги у іншого лікаря у тому ж медичному закладі без подання нової декларації про вибір лікаря. Це передбачено пунктом 3, розділу ІІ Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу (Наказ МОЗ України №503 від 19.03.2018 року).

 

3. Брехня: «Оплачувати збираються тільки першу ланку, тільки терапевтів. А якщо людині потрібно піти до кардіолога, окуліста, до будь-якого професійного лікаря, ми будемо першою країною в світі, де друга і третя ланка будуть [оплачуватися] з власної кишені», — Юлія Тимошенко під час відкритої зустрічі у м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Факт: В Україні запроваджується одна з моделей фінансування охорони здоров’я, заснована на успішному досвіді інших країн. Схожа модель працює у Великобританії, Іспанії, Норвегії, Швеції, Канаді, Австралії. Кожен українець в ході медичної реформи отримає базовий гарантований пакет медичних послуг, який покривається із загальних податків, які платить кожен (ПДВ, акцизи тощо).

У 2018 році Нацслужба здоров’я (НСЗУ) вже оплачує за тарифом за кожного пацієнта гарантований пакет медичних послуг сімейних лікарів, терапевтів і педіатрів. У 2019 році у рамках програми «Безкоштовна діагностика» — діагностичні послуги в поліклініках: візити до вузькопрофільних спеціалістів, аналізи, УЗД, мамографію та інші. У 2020 році всі рівні медичної допомоги перейдуть на оплати від Нацслужби здоров’я за принципом «гроші йдуть за пацієнтом» — НСЗУ направляє оплату за послуги у той заклад, де пацієнт лікувався за конкретно надані медичні послуги. Перелік медичних послуг, які оплачуватиме НСЗУ буде в міститися в програмі державних гарантій медичного обслуговування. Програма державних гарантій медичного обслуговування буде затверджуватися Парламентом щороку разом з Державним бюджетом. Перша програма державних гарантій медичного обслуговування буде затверджена на 2020 рік.

МОЗ України бачить добровільне медичне страхування невід’ємною частиною нової системи охорони здоров’я. Але це має бути наступним етапом після того, як запрацює на повну державне страхування через Національну службу здоров’я, яка забезпечить кожній людині в Україні гарантоване покриття основних медичних послуг первинної, спеціалізованої, екстреної допомоги із загальних податків, які сплачує кожен в Україні (ПДВ, акцизи тощо).

 

4. Брехня: «Виділили лікарю-терапевту 15 000 грн. Вони [лікарі] думали, що це їхня заробітна плата, а коли їм пояснили, що це 15 000 грн на лікування 2000 людей і на зарплати, вони зрозуміли, що це вже просто кінець», — Юлія Тимошенко під час відкритої зустрічі у м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Факт: Національна служба здоров’я України оплачує медзакладу річний тариф на обслуговування кожного пацієнта, який підписав з ним декларацію, залежно від віку:

• від 0 до 5 років — 1480 грн;
• від 6 до 17 років — 814 грн;
• від 18 до 39 років — 370 грн;
• від 40 до 64 років — 444 грн;
• понад 65 років — 740 грн.

Як відбувається на практиці розподілення цих грошей:

Уявимо, що є лікарка-терапевт Тетяна, яка підписала максимальну кількість декларацій - 2000. За кожного пацієнта комунальне підприємство-медичний заклад, у якому працює Тетяна, отримує оплату за тарифом від Нацслужби здоров’я. За 2000 пацієнтів Тетяни різного віку заклад отримає близько 1 мільйона гривень на рік. Якщо розділити цю суму на 12 місяців, отримуємо близько 87 тис грн  — це сума, яку Тетяна приносить своєму закладу щомісяця.

Ці кошти заклад використовує на різноманітні потреби:

• закупівлю ліків;
• нове обладнання;
• витратні матеріали;
• найголовніше: заробітні плати лікарів та медичного персоналу.

Яка частина з 87 тисяч гривень, які медзаклад отримав на обслуговування пацієнтів лікарки Тетяни, піде на її зарплату? За нової системи принципи нарахування зарплатні закріплюються в колективному договорі, а рішення про її розмір ухвалює головний лікар. Міністерство більше не вирішує, скільки має отримувати лікар чи медсестра. Чим краще працює лікар, тим цінніший він для закладу й тим більше зацікавлене керівництво гідно його винагороджувати.

За нової системи, якщо:

1. лікар має багато декларацій,
2. керівництво закладу розуміє цінність хорошого лікаря,
3. місцева громада фінансово підтримує заклади,

є потенціал для зростання заробітних плат в 2-3 рази.

 

5. Брехня: Передбачається, що хвора людина має зв’язуватись з лікарем і консультуватися щодо подальшого лікування через Skype. «Але також виникає питання, як літня людина в сільській місцевості, де немає відповідних гаджетів та Wi-Fi, зможе це зробити», - цікавиться голова партії «Батьківщина».

Факт: Дистанційно консультації отримують не пацієнти, а лікарі первинної ланки з вузькопрофільними фахівцями. Наприклад, усі медичні заклади первинної допомоги, згідно з оновленим Табелем оснащення, обладнані електрокардіографами, більшість з яких із можливістю запису ЕКГ на флеш-носії або з вбудованою можливістю передачі даних у відділення інтенсивної терапії чи центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Тобто у складних діагностичних випадках пацієнтів з кардіологічною патологією терапевт, педіатр чи сімейний лікар можуть оперативно проконсультуватись з кардіологами у реальному часі.

Доступ до послуг лікаря у сільській місцевості забезпечується завдяки Закону України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» №2206-8.  Визначений перелік з 512 проектів сільських амбулаторій, що будуть побудовані у сільській місцевості всіх регіонів України. Загалом на це розподілено 2,7 млрд грн.

У Вінницькій області побудують 14 амбулаторій, Волинській - 9, Дніпропетровській - 18, Донецькій - 23, Житомирській - 22, Закарпатській - 16, Запорізькій - 17, Івано-Франківській - 26, Київській - 17, Кіровоградській - 18, Луганській - 11, Львівській - 43, Миколаївській - 14, Одеській - 29, Полтавській - 37, Рівненській - 34, Сумській - 13, Тернопільській - 18, Харківській - 30, Херсонській - 25, Хмельницькій - 27, Черкаській - 23, Чернівецькій - 7, Чернігівській - 21.

Серед затверджених проектів:

• амбулаторії монопрактики на 1-2 лікаря без житла - 155 об’єктів;
• амбулаторії монопрактики на 1-2 лікаря з житлом - 153 об’єкти;
• амбулаторії групової практики на 3-4 лікаря - 188 об’єктів;
• центри первинної медико-санітарної допомоги на 5-7 лікарів - 17 об’єктів.